Ця книга – захопливий інтелектуальний трилер, дійовими особами якого є колишній чернівчанин, уродженець австрійського Інсбрука Петер Демант (1918-2006), події та люди епохи, в яку йому судилося жити.  Заснована на численних історичних джерелах, значну частину яких уперше введено в культурний обіг.

Автором розслідування є чернівецький журналіст Юрій Чорней. 

Книга налічує 944 сторінки. Дизайн обкладинки – Анна Стьопіна.

 

Людське життя – це не узагальнення:

звичайна чернівецька історія про ХХ століття

Географія життя під прикриттям колишнього чернівчанина Петера Деманта – це Австро-Угорська монархія, Королівство Румунія, Перша Чехословацька Республіка, Третій Райх, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Росія, безліч гірських вершин і природних місцевостей, країв і країн на всіх континентах, хіба що за винятком Антарктиди. Дивовижним чином у ньому переплелися ключові події найтрагічнішого в історії людства ХХ століття.

Головний герой і справді виглядає таким собі блукачем у часі і просторі, який випадково затримався в нашій епосі. Та саме в ній, після світоглядно знакового першого життя у міжвоєнних, ще європейських Чернівцях, йому випала доля скуштувати тюремної баланди у сибірських і колимських спецтаборах для особливо небезпечних (звісно, тільки для сталінської влади) політичних злочинців. А після звільнення, працюючи звичайним вантажником, стати першопрохідцем, хрещеним батьком туризму на північному сході Євразії і навіть російським письменником Верноном Крессом.  

Але не пригодами єдиними вирізнялося це життя з-поміж безлічі інших. Для таємниці теж залишилось місце. Численні знайомі на Заході мали колишнього чернівчанина ледь не за героя роману Йозефа Мартина Бауера «Допоки несуть ноги». Добре відома книга, яку востаннє екранізували 2001 року, розповідає про поневіряння та втечу німецького військовополоненого з таборів ГУЛАГу. Натомість російські приятелі  письменника охрестили Петера Деманта останнім тірольцем у Москві.

Підстав містифікувати власне минуле цей вічний блукач-оптиміст мав достатньо. У неволі в’язні не лише щедро ділилися спогадами, але й обмінювалися статтями, прізвищами і навіть біографіями.  Подеколи навіть здається, що чи не єдиним фактом його біографії, який не потребує перевірки або не припускає іншого тлумачення, є тільки достеменність існування письменника. Бо вже щодо його походження доводиться зважати на різні думки.

Серед людей, які втратили історичну батьківщину (в цьому випадку йдеться про Австро-Угорщину), явище досить поширене. Порожнечу їм часто заповнює вигадка. Від міфологізації уявного світу до фантазій на тему власного життя інколи лише крок. Хоча трапляється, що вигадувати доводиться з інших причин. Чи були такі у Петера Деманта? Очевидно! Підозра у шпигунському минулому переслідувала письменника до земного кінця.

Високофаховий історико-біографічний нон-фікшн поєднує ретельне документальне розслідування життєвих таємниць героя, якнайтісніше вписаних в контекст епохи. Це той випадок, коли життєпис однієї людини, несподівано стає біографією міста, країни, цілого покоління. (Не)вигадане життя під прикриттям Вернона Кресса – це історія Чернівців і буремного ХХ століття в подіях одного людського життя.

–   Ця книга покликана заперечити безликість історії, доторкнутися до вічності, відчути життя руками.  Це той людський вимір минулого, яким часто нехтують, коли розповідають про масштабні історичні події: голодомори, війни, геноциди… Але людське життя – це не узагальнення,  – каже автор розслідування  Юрій Чорней. – Кожне життя, включно з нашим, це найдрібніші деталі. Унікальні і неймовірно важливі, які власне і визначають нашу сутність. Історія часто стирає ці індивідуальні відмінності на користь сухій статистиці...

–  Водночас саме життя укладає людські долі у такі карколомні сюжети, що їм позаздрить найвигадливіша фантазія. Мова про ті дивовижні збіги, які античні герої зазвичай називають «улюбленою розвагою богів». З одного боку Зиґмунд Фрейд, Густав Малер, Густав Клімт і Карл Краус – провідні представники віденської мистецької школи, Ольга Кобилянська, Йозеф Рот і Пауль Целан; з іншого – Йосиф Сталін і Варлам Шаламов, Борис Пастернак і Микола Бажан, Микита Хрущов і Максим Рильський, віце-президент США Генрі Волес і українська поетеса Ліна Костенко... Що поєднало таких різних людей?

–  Можливий варіант відповіді – універсальна практика шести рукостискань, згідно з якою двох будь-яких людей на Землі поєднує ланцюг п’яти спільних знайомих. Хоча у випадку Чернівців і австрійця Петера Деманта, який народився в Інсбруку, однак «батьківщиною серця» вважав головне місто Буковини, кількість ланок такого зв’язку часто скорочується до двох-трьох.

–  А ще – це книга про вічну таємницю життя, яке цьому чернівчанину довелося прожити фактично під прикриттям. Врешті, як і більшості людей, долі яких перемолола велика історія.  Ті самі ключові події ХХ століття – від Першої і Другої світових воєн, ГУЛАГу й Голокосту, краху фронтів радянсько-німецької війни і падіння Берлінського муру… А поміж усім цим – десятки і навіть сотні персонажів, безліч унікальних подій і ситуацій, які, власне, і визначають те, що ми називаємо життям, включно з нашим власним.

–  Усе це разом складається у яскравий портрет епохи, чернівецьку правду про ХХ століття, засвідчену самим людським життям, а не сухим рядком у нудному підручнику з історії. Щось на кшталт сформульованого французьким нобеліантом Патріком Модіано:  «У парадному ще лунають кроки тих, хто часто бував тут, а потім зник. Якась вібрація залишилася після них, якісь хвилі, дедалі слабші, але їх можна вловити, якщо бути уважним».

ДОВІДКОВО:

Юрій Чорней – історик, журналіст. Народився у Чернівцях. Закінчив  СШ № 9 імені Панаса Мирного. Навчався на історичному факультеті ЧДУ імені Юрія Федьковича. Спеціалізувався на історії країн Східної Європи. Викладав історію у ліцеї № 1 та гімназії № 4. У професійній журналістиці від 2002 року. Лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності за 2009 рік.