Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Головна\Події\Презентації

Події

27.11.2018|19:00|Богдан Смоляк

Наслуховуючи «Дзвін». Суб᾿єктивно-об᾿єктивні нотатки

Зшиток журналу за серпень 2018-го добре презентує інтуїтивно-ментальну, водночас метафоричну хвилю ліричної поезії, що її здіймають переважно поетки.

Тут – визнані майстрині Ярослава Павличко (осягнення Всесвіту через українське; тому погоджуюся з тутешньою ж авторкою відгуку на її нову збірку «Львів на камені писаному», 2017 – з  Оксаною Шалак: «…це поезія глибинного переосмислення української історії…»), Ірина Вовк (осягнення рідного від цивілізаційно-всесвітнього, що, можливо, надиктовує їй чіткіші ритми й рими), а також Оксана Бігун (безоглядна втеча з «пастки  життя»; за теж тутешнім автором відгуку на її двокнижжя в одному виданні «Відстань до кордону» і «Лабіринт», 2018, Віктором Палинським, – творчиня «закритої відкритості»).

Натомість Любомир Михайлів і Петро Остап᾿юк – талановиті прихильники поетично виваженого погляду на очевидність, правда, з нотками ностальгії за свободою «між літер».

Відтак і Теодозію Зарівну, з її великим романним фрагментом «Мовчання цезію» (не ягняче...), сприймаю передовсім як поетку у прозі, навіть густо історичній та соціальній, – завдяки часово-просторовій мобільності й заразом душевності, увазі до подробиць як явищ і навпаки. А повість-спогад Левка Різника «Форум Романа Лубківського» видається щирою сплатою боргу часові, що «був колись нашим»; оповідь жвава, картинна, із дрібкою іронії, з культурницько-краєзнавчими й політологічними сплесками, зі сприйнятливою аргументацією валенродизму.

Ваговито-переконливий блок злободенної публіцистики й есеїстики: «Навіть ˮяструбиˮ кажуть, що розпад Росії неминучий» Мирослава Левицького (про нутряне самопожирання агресивної «московщини» тут і там), «Мовляни» Богдана Смоляка (інвективний зріз мовних проблем в Україні), «Юліян Головінський [1894–1930]: воїн і месник» Володимира Гаюка й Олександра Масляника (відгук на книгу Всеволода Іськіва про українця достеменно арійського стандарту).

Культурницька есеїстика представлена відкривавчими текстами «Український енциклопедист  Іван Лисенко» Володимира Грабовського, «Відлуння солов᾿їного співу» Мар᾿яни Зубеляк (про сопрано європейської слави Олександру Любич-Парохоняк, 1892–1977), «Через пісню відроджувати Україну» Оксани Захарчук (до 25-ліття народного хору «Нескорені»). Журнал прощається з подвижником у царині слова, світлої пам᾿яті Степаном Пушиком оприлюдненням його ґрунтовної розвідки «Саркофаг автора ˮСлова о полку Ігоревімˮ, поминальним словом львівських друзів і шанувальників, проникливо-гіркими віршами Петра Шкраб᾿юка («За Брамою») і Богдана Томенчука («Файні люди, вони найфайніші такі...»).

Есеїстика літературна, критика розмаїті й оригінальні (включно зі згаданим напочатку): комплексний огляд Надії Гаврилюк чотирьох книжок перекладів Андрія Содомори – Сапфо, Алкей, Архілох, Теогнід (авторка – надійна провідниця межи проблем античної особистості, розв᾿язання яких не піддається й нині…); вдала спроба Артура Сіренка оглянути жанрову елегійність у донецькій літературі та філософії (крізь долі авторів, майже невідомих, знищених разючою невідповідністю покликання і мерзенних суспільних обставин); розгляд Юрієм Горблянським поетичної книжки Михайла Зарічного «Просто сто сторінок» (2017), – правдиво гідний поета-експериментатора; докладний опис Миколи Дупляка скарбів однієї книги – незвичайного двомовного видання Франкового «Мойсея» (2017), до якого предметно причетні Віра Річ, Євген Безніско, Роксоляна Зорівчак, Дмитро Павличко, Богдан Тихолоз,  Ліліана Тарапацька…

Нові можливості жанрового збагачення, оздоровлення сучасного віршованого гумору й сатири засвідчують добірки Івана Лучука (соковито-вибухові «Львівські лімерики»), Олега Короля (добротне традиційне жартування, щодо мовних негараздів – несподівано й далі за Глазового), Миколи Суржка (зарадність у жанрі класичної байки).

Роман Горак, у своєму доброзичливо-вичерпному стилі, пише про талановитого й жертовного галичанина Михайла Макара, художніми речами (полотна видатних малярів, старовинні годинники) з багатющої колекції якого, а також екслібрисами Валерія Дем᾿янишина, оформлено журнал.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»


Партнери