Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
Головна\Події\Презентації

Події

27.11.2018|19:00|Богдан Смоляк

Наслуховуючи «Дзвін». Суб᾿єктивно-об᾿єктивні нотатки

Зшиток журналу за серпень 2018-го добре презентує інтуїтивно-ментальну, водночас метафоричну хвилю ліричної поезії, що її здіймають переважно поетки.

Тут – визнані майстрині Ярослава Павличко (осягнення Всесвіту через українське; тому погоджуюся з тутешньою ж авторкою відгуку на її нову збірку «Львів на камені писаному», 2017 – з  Оксаною Шалак: «…це поезія глибинного переосмислення української історії…»), Ірина Вовк (осягнення рідного від цивілізаційно-всесвітнього, що, можливо, надиктовує їй чіткіші ритми й рими), а також Оксана Бігун (безоглядна втеча з «пастки  життя»; за теж тутешнім автором відгуку на її двокнижжя в одному виданні «Відстань до кордону» і «Лабіринт», 2018, Віктором Палинським, – творчиня «закритої відкритості»).

Натомість Любомир Михайлів і Петро Остап᾿юк – талановиті прихильники поетично виваженого погляду на очевидність, правда, з нотками ностальгії за свободою «між літер».

Відтак і Теодозію Зарівну, з її великим романним фрагментом «Мовчання цезію» (не ягняче...), сприймаю передовсім як поетку у прозі, навіть густо історичній та соціальній, – завдяки часово-просторовій мобільності й заразом душевності, увазі до подробиць як явищ і навпаки. А повість-спогад Левка Різника «Форум Романа Лубківського» видається щирою сплатою боргу часові, що «був колись нашим»; оповідь жвава, картинна, із дрібкою іронії, з культурницько-краєзнавчими й політологічними сплесками, зі сприйнятливою аргументацією валенродизму.

Ваговито-переконливий блок злободенної публіцистики й есеїстики: «Навіть ˮяструбиˮ кажуть, що розпад Росії неминучий» Мирослава Левицького (про нутряне самопожирання агресивної «московщини» тут і там), «Мовляни» Богдана Смоляка (інвективний зріз мовних проблем в Україні), «Юліян Головінський [1894–1930]: воїн і месник» Володимира Гаюка й Олександра Масляника (відгук на книгу Всеволода Іськіва про українця достеменно арійського стандарту).

Культурницька есеїстика представлена відкривавчими текстами «Український енциклопедист  Іван Лисенко» Володимира Грабовського, «Відлуння солов᾿їного співу» Мар᾿яни Зубеляк (про сопрано європейської слави Олександру Любич-Парохоняк, 1892–1977), «Через пісню відроджувати Україну» Оксани Захарчук (до 25-ліття народного хору «Нескорені»). Журнал прощається з подвижником у царині слова, світлої пам᾿яті Степаном Пушиком оприлюдненням його ґрунтовної розвідки «Саркофаг автора ˮСлова о полку Ігоревімˮ, поминальним словом львівських друзів і шанувальників, проникливо-гіркими віршами Петра Шкраб᾿юка («За Брамою») і Богдана Томенчука («Файні люди, вони найфайніші такі...»).

Есеїстика літературна, критика розмаїті й оригінальні (включно зі згаданим напочатку): комплексний огляд Надії Гаврилюк чотирьох книжок перекладів Андрія Содомори – Сапфо, Алкей, Архілох, Теогнід (авторка – надійна провідниця межи проблем античної особистості, розв᾿язання яких не піддається й нині…); вдала спроба Артура Сіренка оглянути жанрову елегійність у донецькій літературі та філософії (крізь долі авторів, майже невідомих, знищених разючою невідповідністю покликання і мерзенних суспільних обставин); розгляд Юрієм Горблянським поетичної книжки Михайла Зарічного «Просто сто сторінок» (2017), – правдиво гідний поета-експериментатора; докладний опис Миколи Дупляка скарбів однієї книги – незвичайного двомовного видання Франкового «Мойсея» (2017), до якого предметно причетні Віра Річ, Євген Безніско, Роксоляна Зорівчак, Дмитро Павличко, Богдан Тихолоз,  Ліліана Тарапацька…

Нові можливості жанрового збагачення, оздоровлення сучасного віршованого гумору й сатири засвідчують добірки Івана Лучука (соковито-вибухові «Львівські лімерики»), Олега Короля (добротне традиційне жартування, щодо мовних негараздів – несподівано й далі за Глазового), Миколи Суржка (зарадність у жанрі класичної байки).

Роман Горак, у своєму доброзичливо-вичерпному стилі, пише про талановитого й жертовного галичанина Михайла Макара, художніми речами (полотна видатних малярів, старовинні годинники) з багатющої колекції якого, а також екслібрисами Валерія Дем᾿янишина, оформлено журнал.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі


Партнери