Презентація книжки відбулася в рамках 90-річчю видатного киргизького письменника Чингіза Айтматова.

Епос «Манас» – унікальна спадщина киргизького народу, що передає тисячолітню історію становлення і розвитку киргизької державності, боротьбу киргизів за самобутність та незалежність.

«Манас» входить до книги рекордів Гіннеса, як найбільший епос світу. Трилогія «Манаса» від відомого манасчі Саякбая Каралаєва має понад 500 тисяч віршованих рядків. У 1995 році Генеральна асамблея ООН у резолюції «Про відзначення тисячоліття киргизького національного епосу «Манас» визнала його видатною пам’яткою національної і світової культури, а в 2013 році «Манас» було включено до списку шедеврів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Епос має багато версій, викладених народними оповідачами манасчі. Українською мовою перекладено версію Мара Байджієва «Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека». Автори – перекладу представники української діаспори Киргизстану Володимир Нарозя і Микола Бондаренко.Книжка з українським перекладом вийшла в Киргизстані. 

На презентацію з Бішкека прибули голова української громадської організації  Киргизстану «Берегиня», перекладач епосу «Манас» Володимир Нарозя, манасчі Талантаали Бакчієв і українка Марія Наумова, відома, як «дівчина-оркестр», що продемонструвала віртуозну гру на киргизьких народних інструментах комуз, темир-комуз, чоор, чопо-чоор. Марія Наумова показала моноспектакль «Мати-олениха» за мотивами легенди з повісті ЧингізаАйтматова «Білий пароплав», щопереміг у Кореї на міжнародному конкурсі театрального мистецтва країн Азії.

У своєму виступі Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Жусупбек Шаріпов розкрив унікальність киргизького народного епосу «Манас» та розповів про зв’язок між епосом і творчістю Чингіза Айтматова.

Літературно-мистецький вечір провела Київська організація Національної спілки письменників України. 

«За останні майже тридцять років багато культурних зв’язків між літературами народів колишнього Радянського Союзу обірвалося. Найкраще ми поінформовані, звісно, про літературу своїх сусідів. Після Чингіза Айтматова в Україні не знають, як розвивається сучасна киргизька література. Тому такі події, як літературно-мистецький вечір, присвячений киргизькому народного епосу «Манас» і 90-річчю Чингіза Айтматова,– це пролог додіалогу між літературами України і Киргизстану», – так прокоментував подію голова Київської організації Національної Спілки письменників України Володимир Даниленко.

У літературно-мистецькому вечорі взяли участь іноземні дипломатичні представництва, працівники Міністерства культури України, державні та громадські діячі, українські письменники, літературознавці, журналісти.