Re: цензії

01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики
31.08.2026|Ігор Зіньчук
Відшукати втрачений сенс
29.08.2026|Наталія Кулинич
Душа митця на кривавому тлі доби
28.08.2026|Тетяна Граб
Три жінки: три долі
28.08.2026|Анна-Віталія Палій
Постелимо дорогу правді
28.08.2026|Тетяна Мороз, м Івано-Франківськ, письменниця, бібліотекарка, фотографиня
Восени життя починається заново
22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторка
Одного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Дитячий світ недитячого поета
21.08.2026|Наталія Мартинюк
Правда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця
«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко
Головна\Події\Презентації

Події

20.03.2018|17:00|Буквоїд

Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном із нагоди презентації українського перекладу монографії дослідника

27 березня, о 18.30 у приміщенні Центру польських та европейських студій (вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу) зустріч із знаним дослідником єврейської історії та культури в Східній Европі, професором Північно-Західного університету (Чикаґо) Йохананом Петровським-Штерном та презентація українського перекладу монографії дослідника «Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичности».

Модеруватиме Андрій Мокроусов, директор та відповідальний редактор видавництва «Критика». Подія у Facebook.

Вхід на подію вільний.

Докладніше про видання

Подібно до представників інших упосліджених етнічних груп, єврейські еліти модернізувалися, інтеґруючись у панівну культуру, найчастіше – державну або імперську. Вони обирали німецьку мову в Чехії, французьку – в колоніях Північної Африки, російську – на теренах Наддніпрянщини, Слобожанщини та Південної України.

Видана англійською мовою 2009-го року в Yale University Press ("The Anti-Imperial Choice: The Making of the Ukrainian Jew"), книжка Йоханана Петровського-Штерна пропонує важливу поправку до цієї моделі. Тут ідеться про євреїв, які обрали для себе інтеґрацію в бездержавну неімперську культуру – в націонал-демократичне середовище пригніченого сколонізованого народу.

На прикладі життя і творчости Грицька Кернеренка, Івана Кулика, Раїси Троянкер, Леоніда Первомайського і Мойсея Фішбейна – чотирьох письменників і письменниці останнього століття, які виросли переважно в їдишомовному та російськомовному середовищі, але зрештою прийшли в українську літературу, автор пропонує розглянути мовний і культурний вибір, у ґрунті речі супротивний щодо звичаїв єврейської інтеґрації, імперського асиміляційного вектора і традиційного вибору на користь самозбереження.

Видання підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету (Ukrainian Research Institute, Harvard University). Український переклад здійснено і зредаґовано на замовлення Північно-Західного університету (Northwestern University) за фінансової підтримки Фундації ім. Люсіуса Н. Літавера (The Lucius N. Littauer Foundation) і Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (The Shevchenko Scientific Society in the US). Переклад з англійської Павла Грицака та Миколи Климчука за редакції Вадима Дивнича.

« Головні герої цієї книжки – євреї, які обрали колоніяльну, а не імперську культуру. Отож далі йтиметься про альтернативну, хай і марґінальну, модерну єврейську ідентичність, про євреїв, які інтеґрувалися в українське суспільство і пов’язали свою долю з колонізованим, гнобленим, безправним і бездержавним українським народом, що його сучасники у Східній Европі вважали другорядним, нікчемним, відсталим і антисемітським. Традиційно стосунки українців і євреїв розглядають у двох панівних політичних контекстах – царської Росії та радянської України. У цій книжці йтиметься про культурний контекст українського відродження, що час від часу, хвилями і певними періодами, проявлялося впродовж останніх півтора сторіччя. Цей специфічний культурний контекст допомагає зреконструювати різноманітні форми взаємодії між представниками двох народів. Він також дозволяє зреконструювати українсько-єврейський симбіоз у галузі культури, що його іґнорують сучасні дослідники, занадто заглиблені в політичну історію. Найважливіше ж те, що ця книжка обґрунтовує необхідність вивчати український колоніяльний контекст і українське відродження у рамках дослідження історії євреїв Східної Европи»

Йоханан Петровський-Штерн

Про автора дослідження

Йоханан Петровський-Штерн народжений у Києві американський і український історик, філолог, дослідник культури, есеїст і перекладач. 2001-го року захистив докторську дисертацію з новітньої єврейської історії в Брендайзькому університеті (Волзем, Масачусетс). Професор єврейських студій на історичному факультеті Північно-Західного університету в Чикаґо. Нині Петровський-Штерн досліджує та викладає ранньомодерну і модерну історію євреїв, проблеми українсько-єврейських стосунків і слов’янсько-єврейських літератур, історію єврейського містицизму та кабали.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

28.08.2026|10:24
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
27.08.2026|12:43
До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
27.08.2026|12:39
«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка
26.08.2026|21:59
«Літературна дегустація» до Дня Незалежності України
23.08.2026|14:30
Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
19.08.2026|13:05
Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»
17.08.2026|13:18
Дівчина, яка не витримала власного життя: Гейден Панеттьєр, Кличко і Україна
16.08.2026|21:26
Література на смак — у прямому сенсі. І це не жарт
14.08.2026|11:19
Від вікторіанської класики до богинь Олімпу: які книжки видавництво READBERRY готує на осінь 2026 року
14.08.2026|11:16
Розпочався конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2026 рік


Партнери