Re: цензії

20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
Головна\Події\Презентації

Події

20.03.2018|17:00|Буквоїд

Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном із нагоди презентації українського перекладу монографії дослідника

27 березня, о 18.30 у приміщенні Центру польських та европейських студій (вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу) зустріч із знаним дослідником єврейської історії та культури в Східній Европі, професором Північно-Західного університету (Чикаґо) Йохананом Петровським-Штерном та презентація українського перекладу монографії дослідника «Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичности».

Модеруватиме Андрій Мокроусов, директор та відповідальний редактор видавництва «Критика». Подія у Facebook.

Вхід на подію вільний.

Докладніше про видання

Подібно до представників інших упосліджених етнічних груп, єврейські еліти модернізувалися, інтеґруючись у панівну культуру, найчастіше – державну або імперську. Вони обирали німецьку мову в Чехії, французьку – в колоніях Північної Африки, російську – на теренах Наддніпрянщини, Слобожанщини та Південної України.

Видана англійською мовою 2009-го року в Yale University Press ("The Anti-Imperial Choice: The Making of the Ukrainian Jew"), книжка Йоханана Петровського-Штерна пропонує важливу поправку до цієї моделі. Тут ідеться про євреїв, які обрали для себе інтеґрацію в бездержавну неімперську культуру – в націонал-демократичне середовище пригніченого сколонізованого народу.

На прикладі життя і творчости Грицька Кернеренка, Івана Кулика, Раїси Троянкер, Леоніда Первомайського і Мойсея Фішбейна – чотирьох письменників і письменниці останнього століття, які виросли переважно в їдишомовному та російськомовному середовищі, але зрештою прийшли в українську літературу, автор пропонує розглянути мовний і культурний вибір, у ґрунті речі супротивний щодо звичаїв єврейської інтеґрації, імперського асиміляційного вектора і традиційного вибору на користь самозбереження.

Видання підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету (Ukrainian Research Institute, Harvard University). Український переклад здійснено і зредаґовано на замовлення Північно-Західного університету (Northwestern University) за фінансової підтримки Фундації ім. Люсіуса Н. Літавера (The Lucius N. Littauer Foundation) і Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (The Shevchenko Scientific Society in the US). Переклад з англійської Павла Грицака та Миколи Климчука за редакції Вадима Дивнича.

« Головні герої цієї книжки – євреї, які обрали колоніяльну, а не імперську культуру. Отож далі йтиметься про альтернативну, хай і марґінальну, модерну єврейську ідентичність, про євреїв, які інтеґрувалися в українське суспільство і пов’язали свою долю з колонізованим, гнобленим, безправним і бездержавним українським народом, що його сучасники у Східній Европі вважали другорядним, нікчемним, відсталим і антисемітським. Традиційно стосунки українців і євреїв розглядають у двох панівних політичних контекстах – царської Росії та радянської України. У цій книжці йтиметься про культурний контекст українського відродження, що час від часу, хвилями і певними періодами, проявлялося впродовж останніх півтора сторіччя. Цей специфічний культурний контекст допомагає зреконструювати різноманітні форми взаємодії між представниками двох народів. Він також дозволяє зреконструювати українсько-єврейський симбіоз у галузі культури, що його іґнорують сучасні дослідники, занадто заглиблені в політичну історію. Найважливіше ж те, що ця книжка обґрунтовує необхідність вивчати український колоніяльний контекст і українське відродження у рамках дослідження історії євреїв Східної Европи»

Йоханан Петровський-Штерн

Про автора дослідження

Йоханан Петровський-Штерн народжений у Києві американський і український історик, філолог, дослідник культури, есеїст і перекладач. 2001-го року захистив докторську дисертацію з новітньої єврейської історії в Брендайзькому університеті (Волзем, Масачусетс). Професор єврейських студій на історичному факультеті Північно-Західного університету в Чикаґо. Нині Петровський-Штерн досліджує та викладає ранньомодерну і модерну історію євреїв, проблеми українсько-єврейських стосунків і слов’янсько-єврейських літератур, історію єврейського містицизму та кабали.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
20.01.2026|09:54
Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2026 рок у
20.01.2026|09:48
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»
19.01.2026|15:42
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
14.01.2026|16:37
Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ


Партнери