“Нечуй. Немов. Небач” – літературний проект про Івана Нечуя-Левицького у стилі парового панку.

Ідея проекту народилася у кінці листопада 2016 року в коментарях до одного з постів на фейсбуці. Ось як про це пише видавнича платформа Big Book Bang:

“Цікавий експеримент матимемо невдовзі на нашому книжковому ринку завдяки проекту #стартапНечуй від Петра Яценка. Це - роман у стилі стiмпанк про українську літературу XIX століття, з Іваном Нечуєм-Левицьким (дещо зміненим передовими паровими технологіями, хе-хе) в головній ролі. Цікаво, що доля цього роману нерозривно зв´язана з фейсбуком: ідея його народилася в коментах до поста на сторінці автора, а рішення всерйоз взятися за цей проект Петро Яценко приймав, закликавши своїх читачів поставити ідеї 100 лайків (де кожен лайк означав би готовність придбати книгу за 100 грн)”. 

Іван Левицький провадив не надто публічний триб життя. Відомий дослідник, професор Максим Тарнавський пише у праці “Нечуваний Нечуй”: 

“Звісно, про чоловіка, який дожив до вісімдесяти на зламі ХІХ–ХХ століть, мало би бути більше відомостей. Лишається сила питань без відповідей. Якими були стосунки у родині? Якими були стосунки Нечуя з Пантелеймоном Кулішем? Як минули його студентські роки в Києві? З ким він знався? Чому він покинув Седльце? Які українофільські заходи насправді відбувалися в Кишиневі? З ким він приятелював у Київській громаді, а з ким ворогував? Що він знав про діяльність цього кола? Чи можна припустити, що за його хрестовим походом проти Грушевського криються не лише лінгвістичні суперечки? Чи були у нього близькі друзі? Відомі нам факти не дають вичерпних відповідей на ці питання”.

Для роботи над книгою застосовано метод художньої реконструкції – створення відсутніх деталей та ланок біографії на основі відомих фактів та історичних реалій другої половини ХІХ – початку ХХ століть. 

Книга написана в жанрі кінороману: характери героїв розкриваються через їхні вчинки, текст розбито на уявні сцени, немає “внутрішніх монологів”, а наявні описи є максимально візуальними.

Роман може бути цікавим як для дорослих, так і для підлітків. Ось що пише книжковий блог Yakaboo:

“З несподіваного боку поглянути на письменників зі шкільної програми пропонує новий роман Петра Яценка “Нечуй. Немов. Небач”. Механічні воли у селян та панська мода на створених талановитими ювелірами комах замість сучасних гаджетів, таємничі сили, що рухають імперіями та розквіт механіки у Вікторіанські часи – усе це, безперечно, має шанс сподобатися підліткам. Тараса Шевченка тут по смерті перетворили на механічного робота, Пантелеймон Куліш завжди носить з собою пістоля, а автор “Кайдашевої сім’ї” та відомий самітник Іван Нечуй-Левицький щоранку заводить своє механічне серце, наче кишеньковий годинник”.

Головні герої роману:

Нечуй – український письменник Іван Левицький, якому внаслідок вродженого синдрому Адамса-Стокса-Морганьї вживили механічне серце. 

Немов – Наталія Громеко, донька седлецького губернатора Степана Громеки (м. Седльце на території Польщі, окупованій Росією у другій половині ХІХ ст.), талановита співачка та вправна вершниця.

Небач – сліпий на одне око ветеран російсько-турецької війни та голова таємної Археографічної комісії з розшуку давніх актів Михайло Юзефович. Відомий українофоб, що походив із Полтавщини, лобіст Емського указу.

Ознайомитися з текстом роману можна тут:

Уривок першої частини роману на issuu

Уривок на “Українські правді”

Сторінка #стартапНечуй

Нечуй-вікі:

Галицькі опирі

Паровий транспорт

Механічні комахи

Яйця Фаберже

Парові суфражистки

Парова музика

Громада

Двигун Стірлінга

Експедиція #уГостіДоНечуя

Перша частина

Друга частина

Презентація в Києві

Четвер, 28 вересня, 19:00, книгарня “Є” на Хрещатику, 46, другий поверх.