Нове видання роману «Коханець леді Чаттерлей» Девіда Герберта Лоуренса, яке вийшло у «Видавництві Старого Лева», - ідеальне для читання, розглядання та зберігання на видному місці. Адже у ньому поєднані чудовий текст з неабиякою історією судів і заборон та його цікава візуальна інтерпретація. По-суті ця книжка стала атласом анатомії любові. Ілюстрації для роману створила творча майстерня «Аґрафка» (Романа Романишин та Андрій Лесів). Книжка вийшла у перекладі  Соломії Павличко.

Перша публікація роману «Коханець леді Чаттерлей» Девіда Герберта Лоуренса у 1929 році у Великобританії викликала неабиякий скандал. Цей твір затаврували як порнографію і тривалий час він був заборонений у багатьох країнах. Адже у ньому про секс і сексуальність говорять без купюр. «Коханець леді Чаттерлей» - це сплав белетристики та філософії, у центрі якого жіноча чуттєвість. Роман, у якому еротика і сексуальність існують на рівні з чудово прописаними психологічними нюансами та аналізом того часу.

У своїх ілюстраціях до книжки творча майстерня «Аґрафка» (Романа Романишин та Андрій Лесів) поєднала відвертість, сміливість, стиль та психологію. Це оформлення не лише передає дух роману, а й осучаснює його, даючи нову площину для прочитання. Що цікаво, ілюстрації до цього роману «Аґрафка» створила для іспанського видавництва Sexto Piso. І вже у нього «Видавництво Старого Лева» придбало права на ці малюнки для українського видання. Але українська та іспанська книжки не дублюють одна одну, вони різняться обкладинками.  «Близько двох років тому до нас звернулася головний редактор мадридського відділення видавництва Sexto Piso з ідеєю проілюструвати роман Лоуренса “Коханець леді Чаттерлей”, - розповідають Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка»). - Книга мала вийти в серії “Sexto Piso Ilustrado”, особливістю цієї серії є те, що видавництво запрошує до ілюстрування класичних літературних творів відомих художників з різних країн. Ми страшенно зраділи цій можливості, бо вже знали декілька книжок цього видавництва, зокрема праці Пабло Ауладеля, Ґабріеля Пачеко, Луїса Скафаті, Петера Сіса. Видавництво дало нам повну свободу, єдиним побажанням було дотриматися заданого книжкового формату серії».

«Робота з романом Лоуренса – страшенно цікаве завдання. Завдяки чудовому перекладу українською мовою Соломії Павличко ми вже знали цей твір, тому відразу почали думати над візуальним концептом, - кажуть Романа та Андрій. – «Коханець леді Чаттерлей» – знаковий, багаторівневий і глибокий роман, тож було зрозуміло, що цю багаторівневість необхідно розкрити і у візуальній частині. Ми вирішили створити своєрідний атлас анатомії любові, в якому переплітається свідоме з підсвідомим, тілесне з духовним, природне з штучним, раціональне з ірраціональним. Події роману в основному відбуваються в промисловому районі з великою кількістю шахт, тому ми вирішили також підкреслити це, обравши для ілюстрування техніку вугільного рисунку. В трикутнику головних героїв кожен має своє символічне трактування. Лісник Меллорз потрактований в максимально наближеному до природи образі, тоді як Кліффорд зображений символічно, з акцентом на внутрішньому протиріччі, невпевненості в собі і в той же час показовій зверхності. Процес трансформації і розкриття особистості Констанс був головною віссю в нашій роботі, зокрема вже в першій ілюстрації ми даємо візуальний ключ – символічне звільнення з кокона. В усіх ілюстраціях червоними акцентами підкреслено мотиви тілесної близькості, хіті, збудження, при цьому ми прагнемо уникати однозначних і прямолінійних образів. Проте найважливішим елементом візуальної частини є рамки. Спершу в ілюстраціях вони є декором, що обрамлює кожну “гравюру” нашого атласу, проте наприкінці ці рамки оживають, вони починають стискатися, звужуються, символізуючи тиск суспільства, загальний осуд і обмеження, а на останній ілюстрації рамка врешті розривається. Цей проект є дуже важливим і в певному сенсі етапним для нас, бо вимагав дуже прецезійної інтелектуальної роботи».

«Коханець леді Чаттерлей» — останній і найвідоміший роман видатного англійського письменника Девіда Герберта Лоуренса (1885—1930). На батьківщині митця твір наважилися опублікувати аж 1960 року. Цей роман ‒ не лише апологія чистого і пристрасного кохання, це роздуми про нищівний уплив технократичного суспільства на людську психологію та катастрофічну розбалансованість духовних і матеріальних потреб сучасної особистості.