У першому числі (2014) журналу «Кур’єр Кривбасу» у  ПРОЗІ  публікуються тексти Андрія Кондратюка із циклу „Новели нашого хутора”, повість Івана Андрусяка „Завдання з фізики” та оповідання з нової книжки Анатолія Дністрового „Фіолетовий кролик”.

В УніверсІ подано коротку німецькомовну прозу Адольфа Мушга, Лутца Зайлера та Роберта Менассе у перекладі Оксани Курилас, уривки з книжки Збігнєва Мастернака під загальним заголовком „Хай живе воля” (переклад з польської Катрін Негребецької), оповідання Гайнриха фон Кляйста у перекладі Юрка Прохаська. Катерина Калитко у рубриці „Контурна карта” перекладає з боснійської прозу Семездина Мехмедіновича під назвою „Купання мертвих”.

У Поезії опубліковано вірші Андрія Підпалого „З нового”, „Паризькі вірші” Василя Махна, добірку поезій Петра Селецького під заголовком „Пересохлі уста листопадів”.

Перекладна поезія представлена найновішими у часі перекладами розділів з „Чистилища” - другої частини (або ж „кантики”) „Божественної комедії” відомого італійського поета доби Відродження Данте Аліг’єрі, здійсненими Максимом Стріхою.  Перекладач намагався бути максимально точним у відтворенні як змісту, так і мистецької форми оригіналу (включно із надзвичайно багатим звукописом і незмінно точними всуціль жіночими римами - цю особливість просодії перекладач також вважав за необхідне зберегти). Читач  вирушить у позасвітну подорож, що триватиме горою Чистилища - від підніжжя, де прибульців зустрічає суворий воротар Катон, і до Земного Раю на її вершині, де Данте попрощається з Вергілієм і знову побачить Беатріче, яка буде його провідником кришталевими сферами Раю.

У ВитокаХ друкуються спогади Миколи Садовського „Підкарпатщина” (підготовані до друку Ростиславом Пилипчуком та Оленою Кононовою) зі вступною статтею „Невідомі сторінки „Театральних згадок” Миколи Садовського” та коментарями Ростислава Пилипчука. Марко Роберт Стех знайомить з перекладами вибраних поезій Езри Павнда від Ігоря Костецького зі збірок „Personae of Ezra Pound”, „Ripostes” та „Lustra”. Ігор Костецький вважав, що „в історії загальнолюдської культури місце Езри Павнда - серед тих універсальних геніїв типу Арістотеля, Данте та Ліонардо, чинність яких розповсюджується на багато царин знання та вміння”. Українською мовою вірші відомого американського поета, якого вважають „батьком модернізму”, перекладали давно. Ігор Костецький видав книжку „Вибраний Езра Павнд. Том 1: Поезія, есей, канто” ще 1960 року. Проте мав на меті надрукувати й другий том, що містив би примітки, пояснення і коментарі до здійснених перекладів, та через фінансову скруту, що панувала у його видавництві „На горі”, задум втілити не вдалося. Ігор Костецький наголошував, що „примітки будуються за заздалегідь визначеним суворим пляном. Їх задумано в такій  невідривній єдності з самим добором текстів з Езри Павнда, що в багатьох випадках ці останні своєю чергою включались у книгу як ілюстрації до певних теоретичних тез. Інакше сказавши: не тільки примітки тут мають бути щось наче наочними дороговказами при їзді автом, але й тексти повинні служити унаочненню різних моментів ситуації сучасного модерного мистецтва”. Примітки збереглися в рукописах і наразі вперше з’являються друком разом з віршами Езри Павнда на сторінках січневого номера „Кур’єра Кривбасу”.

SCRIPTIBLE містить літературне листування Дмитра Кременя й Петра Сороки „Єдиним серцем і устами...”, „Голосом культурного матріарха (Гендерні (і не лише) студії над лірикою Оксани Забужко)” від Ольги Шаф. Олег Коцарев у рубриці „Нові автори нового століття” знайомить із творчістю представниці житомирської поетичної школи Марії Хімич.