Ім’я цього майстра пензля, «пльонтаніста», лауреата Шевченківки та члена Золотої гільдії Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі стало ще значимішим тоді, коли у 2007 році авторитетна британська газета «The Daily Telegraph» внесла Івана Степановича у список 100 геніїв cучасності. Саме про нього написана книжка «Я єсмь…», яка презентувалася в столичній книгарні “Є”.

Понад 30 років триває творча дружба між письменником Олександром Климчуком та Іваном Марчуком. Це спілкування, не часті діалоги (Іван Степанович був на еміграції 11 років) й оформилися в окреме видання. Писалася книжка півтора року на замовлення Держкомвидаву України. А починається «Я єсмь…» з київської Одіссеї І.Марчука й відтворює атмосферу 60-их років ХХ ст. Цікава і сама структура есею-біографії: до кожного розділу подано 5-10 епіграфів із творів сучасних українських поетів, філософів різних епох; також в книжці подані цікаві мистецтвознавчі розвідки; в кінці ж є додаток з віршами Ігоря Римарука, Дмитра Павличка, Ігоря Калинця та ін., присвячені герою  “Я єсмь…”.

Найголовнішою ж подією для шанувальників творчості художника була зустріч із самим маестро. Скромний, дивакуватий вусань навіть не захотів сидіти поруч з видавцем та письменником в президії і його ледь змусили говорити на презентації. Та потім Іван Степанович повідав про цікавий випадок з Пікассо, поділився своїм зарубіжним досвідом. Певний час він перебував у Австралії, де йому пропонували залишитися, обіцяючи навіть обладнати спеціальну майстерню. Потім помандрував до США. На Україну ж його змусила повернутися страшна трагедія американського народу 11 вересня 2001 року, безпосереднім свідком якої він був. Розповів цікавий випадок з одним поетом. «На одній з виставок чоловік так захопився моїми картинами, що почав писати вірші на їхні мотиви. Виявилося, що це поет із Мелітополя  Олег Гончаренко. Спочатку він надіслав 20 поетичних творів. Читаю і думаю, що це якісь складні й кострубаті рядки. Потім я перечитував деякі з них. І поступово побачив там справжню поезію. Потім цей добродій написав аж  470 віршів на теми моїх картин. Де у нього взялася ця фантазія? Невідомо…».

Видавець і автор

Автор книжки "Я єсмь..." Олександр Климчук 

Власне, пропозиції до Івана Марчука написати про нього роман вже були. В 80-х роках прозаїк Володимир Дрозд намірився це зробити, але правив за цю роботу  аж…6 тисяч карбованців. Від цього видатний художник відмовився. Ще був один тернопільський майстер слова, який з часом знеохотився втілити в життя цей намір. Отже, «Я єсмь…» – це поки перша повновага біографія Івана Марчука. На цю працю довгий час чекав колега О.Климчука письменник і видавець Михайло Слабошпицький. «Я потерпав за цю книжку. Знаю Івана Степановича ще по роботі  в одному комітеті, тоді він фаворизував прекрасного художника Бориса Плаксія. І коли в Шевченківському комітеті було вагання: чи давати премію чи ні, Марчук вступився за свого колегу, говорячи, що вийде з комітету та скличе прес-конференцію, на якій розкаже, що в ньому працюють люди далекі від мистецтва. Іван Марчук знає собі ціну. А з О.Климчуком ми працювали в районній газеті. Мені здавалося, що він навіки залишиться великим німим, себто не напише своєї основної книжки. Але я, на щастя, помилився. Цей текст справді вдалий і за формою, і за змістом, його приємно читати. Цікаво, що тут зібралися дві сильні й інтересні особистості. Артист літератури написав про артиста маляра», - резюмував автор книжки про Тодося Осьмачку «Поет із пекла» М.Слабошпицький.

Зустріч закінчилася автограф-сесією. В чергу до майстра пензля і майстра слова вишикувалося багацько людей. Хтозна, можливо, через - енну кількість років ці підписи стануть раритетом і продаватимуться так, як автографи видатних художників за грубі гроші. Принаймні, організатори цієї зустріч в цьому переконані.

Фото автора