Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета
Головна\Події\Презентації

Події

11.12.2012|12:52|Буквоїд

У Луганську вийшла антологія «Анестезія: поети проти болю»

У книзі зібрані твори восьми авторів. Це поети з України, Литви та Латвії, яких об´єднало прагнення привернути увагу до невиліковно хворих.

Сергій Жадан, Олена Заславська, Олег Короташ, Ярослав Мінкін, Олена Руда, Мирослав Лаюк, а також їхні друзі з Прибалтики Дайнюс Гінталас і Володимир Федоров своїми віршами хочуть допомогти невиліковно хворим, на проблеми яких українська влада закриває очі.

Захворіти на рак в Україні ризикує кожен третій чоловік і кожна п´ята жінка. Щодня від раку помирає понад дві сотні людей. Лише незначна частина хворих перебуває у паліативних закладах, а решта змушена лишатися вдома, без знеболювального і кваліфікованого догляду.

Сьогодні отримати необхідну дозу опіоїдних анальгетиків, коли інші знеболювальні препарати вже не діють, можна тільки в лікарні. Але таких пацієнтів намагаються якомога швидше виписати, після чого людина з хронічним больовим синдромом виявляється сам на сам із системою амбулаторної медичної допомоги, яка бачить у кожному пацієнті потенційного наркомана, а в його лікареві  –  розповсюджувача наркотиків.

Твори антології – це справжні, живі спогади. На переконання авторів, ми помічаємо страждання, тільки як стикаємось із ними віч-на-віч. Нині хоспіси змушені просити про допомогу волонтерів, щоб купити для пацієнтів гігієнічні засоби. Є інформація, що минулого року на хворого в одному з паліативних закладів Києва виділяли близько десяти гривень на добу. Ще гіршою видається ситуація в регіонах, де люди при смерті не забезпечуються основним – знеболювальним.

Для легалізації морфіну в пігулках (препарату № 1) Індії потрібно було близько 20 років. А скільки часу потрібно Україні?

Що кажуть поети:

Олена Заславська:

«Іноді мене охоплює апатія і я починаю думати: навіщо це все – концерти, виставки, книги, розповсюдження брелоків, футболок, перепости в FB? Що це змінює, як це може допомогти смертельно хворій людині? Та ніяк. А таблетований морфін допоміг би. Тільки в Україні він не дозволений. Та й ті ліки, які усувають хронічні болі у невиліковних хворих, не завжди доступні. Особливо для людей, що помирають вдома, а не в лікарнях і хоспісах».

 

Дайнюс Гінталас:

«Коли в сотий раз розумієш, що на цьому повному криків і стогонів полі битви  ти –самотній і єдиний воїн, що на цьому полі шаленого болю всіма ниточками своїх нервів, всім сплетінням надії і відчаю ти спираєшся на власну самотність – якими словами я міг би до тебе звернутися, коли твоя самотність настільки глибока, що здається безоднею? Хочу, неначе безумець, перехилившись через балкон, ніби на краю прірви, репетувати на все горло: «Лікарі, медики, ви, пердуни, зробіть же що-небудь, аби  тій людині не було боляче! Чим же можу йому допомогти я, паршивий поет? ».

 

Сергій Жадан:

«Після того, власне, як я дізнався про цю ініціативу, я почав спілкуватися зі своїми родичами, знайомими… Виявляється, що багато хто реально стикався з цією проблемою. У когось померли родичі від раку, сусіди. Дуже часто це було у страшних муках. Ось така звичайна річ, здається, а ми цього не помічаємо».

В оформленні книги використані колажі художника Валерія Медіна, створені зі справжніх речей, використаних, зламаних і викинутих. Люди – не речі, їх не можна просто так взяти і відправити у брухт, наголошує автор.

Для довідки:

Антологія соціальної поезії «Анестезія: поети проти болю» побачила світ у рамках однойменної ініціативи Літературного угруповання «СТАН» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери