Re: цензії

Він був легендою ще за життя. Пако, «останній рок-н-рольщик Європи», поліглот (а знав 13 мов), перекладач, поет, прозаїк, сходознавець, журналіст, перформер, продюсер, джазмен і просто харизмат Юрко Покальчук. «Феномен Покальчука» і досі залишається загадкою.

Для друзів, рідних і колег по літературному цеху Пако лишився повік молодим і безсмертним.

Вечір пам’яті Юрка Покальчука має символічну назву «Усі вогні вогонь», як книга його перекладів Хуліо Кортасара. Це видання присвячене пам’яті видатного перекладача Кортасара українською Юрка Покальчука (1941–2008). П’ять перекладених ним і вперше опублікованих 1983 року видавництвом «Дніпро» оповідань вийшли у новій редакції Сергія Борщевського. Спеціально для цієї книги Сергій Борщевський переклав три оповідання зі збірника «Усі вогні – вогонь», які відсутні у виданні 1983 року.

Юрко Покальчук був знайомий з Кортасаром, спілкувався і з Маркесом, і з Ґремом Ґріном, відкрив українському читачеві «Диявола в тілі» Раймонда Радіге, драматургію Жана Жене і багато інших геніальних авторів. Був одним із перших перекладачів Борхеса на теренах Радянського Союзу.

Пако любив зустрічі з друзями в кафе «Купідон», незмінним арт-директором якого був багато років. Він казав, що це місце чимось нагадує йому Париж, якого вже нема, який живе у книгах Гемінґвея, Камю й Сімони де Бовуар. Бувало, щоб утихомирити галасливу компанію, Юрко піднімав келих зі словами: «Дорогі брати і сестри!..»

Якщо з першої спроби не подіяло, то Пако виголошував тост по-французьки: «Alors madames et monsieurs!..» Й усі мовкли.

Його колеги по-мистецькому цеху кажуть, що й своє життя він писав як пригодницький роман, захопливий і неймовірний, у дусі магічного реалізму. Життєтворчість Юрка запрошуємо згадати і вас, разом із Олегом Покальчуком, Сергієм Борщевським, Лесем Подерв’янським, Анеттою Антоненко, Євгенією Кононенко, Федором Баландіним і великою дружною компанією.

Ми чекаємо всіх друзів Пако, щоб згадати, почутись і пам´ятати, що він завжди з нами.