Re: цензії

…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
Головна\Події\Зустрічі

Події

19.06.2014|07:37|Буквоїд

«Вечір сербської поезії» у «Купідоні»

Сьогодні, 19 червня, о 19.00, у кнайп-пабі «Купідон» (вул. Пушкінська, 1-3/5), відбудеться «Вечір сербської поезії».

«Вірші – свідчення таємного життя поета, його справжнього життя. Звонко Каранович обирає мистецтво – «тепле місце для існування», вносячи в нього бурхливий ритм внутрішнього життя. Адже «немає творчості без зухвалості// кохання без надміру». Він впевнений: «протагоніст мого життя повинен перемогти».

Ліричний герой Карановича водночас сильний і вразливий, розчарований і непокірний, анімус і аніма в одній поетичній душі, яка є напрочуд тілесною. Він – «фонтан гарячих віршів, дерево, що плодоносить узимку». Everything and Nothing, «на відстані семи різних осіб від самого себе», кожне зі своїх ліричних втілень і кожен з нас, читачів».

 У рамках заходу:

1. Поезія Звонко Карановича. Сучасні тенденції у розвитку сербської поезїї.

Лектор: Алла Татаренко (м.Львів) – славіст, літературознавець, викладач.

2. Читання поезії Карановича мовою оригіналу та переклади з найновіших книжок.

3. 4-та частина проекту «Fool of sense». Інтуітивне сприйняття 5-ти сербських слів.

Вхід на подію вільний

Звонко Каранович  (нар. 1959, Ніш) – відомий сербський поет і прозаїк. Його творчість базується на досвіді літератури бітників, традиціях кіномистецтва та поп-культури. Працював журналістом, редактором, ведучим радіопрограм, ді-джеєм, організатором концертів, 13 років був власником музичного магазину. Багато років був культовим поетом міського андеґраунду. Вважає себе поетом-марґіналом. У своїх книжках описує не красу світу, а його внутрішню пітьму. Живе у Белграді.

Автор поетичних збірок "Blitzkrieg" (1990), "Срібний Серфер" (1991), "Мама меланхолія" (1996), Extravaganza (1997), "Темна магістраль" (2001), "Неонові пси" (2001), "Роздягання" (2004), романів "Більше від нуля" (2004), "Чотири стіни і місто" (2006), а також збірок "Box set" (2009), "Лунатики на пікніку" (2012) та "Клітки" (2013).

Поезії Карановича перекладалися англійською, грецькою, угорською, болгарською, македонською, словенською, словацькою, чеською і польською мовами. Переклади українською: роман "Чотири стіни і місто" (Київ: Факт, 2009; переклад Н.Чорпіти) та вибрана поезія "Барабани і струни, магістраль і ніч" (Львів:Піраміда, 2011; переклад А.Татаренко).

Алла Татаренко (м. Львів) - літературознавець, перекладач, літературний критик, викладач.  Доктор філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка. Член Сербського літературного товариства. Нагороджена Грамотою Спілки перекладачів Сербїї (2011). 

Перекладає з сербської та хорватської на українську, а також з української на сербську. Авторка п яти книжок і майже сотні перекладів.  Серед її перекладів – проза Д. Кіша («Енциклопедія мертвих», «Гробниця для Бориса Давидовича», «Книга любові і смерті»), М. Павича («Зоряна мантія»), Б. Пекича («Новий Єрусалим»), поезії З. Карановича «Барабани і струни, магістраль і ніч»), численні оповідання, вірші, драми, есе сербських та хорватських письменників ХХ-ХХІ ст. і сучасних українських літераторів. Авторка монографії «Поетика форми в прозі постмодернізму (досвід сербської літератури)», а також чотирьох літературознавчих книжок, виданих у Сербії сербською мовою («Место сусрета: огледи о српској прози», «U začaranom trouglu: Crnjanski-Kiš-Pekić: eseji i studije», «Поетика форме у прози српског постмодернизма», «Из чиста немира: читања». Крім літературознавчих досліджень пише літературну критику, есе, зрідка – оповідання й вірші.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню


Партнери