На самих початках «нової» української літератури, яка виникала як література для народу, взірцем чоловіка, звичайно, був козак. Для українського козака вуса відігравали роль не меншу за жупан чи шаровари. Козак без вусів — все одно що без своїх чудових шовкових штанів. І саме вуса, як свідчить фольклор, мали бути чи не головною чоловічою прикрасою. Від вусатого троянця Енея і його вусатих ворогів римлян до нещасливого коханця сердешної Марусі з класичної повісті Квітки-Основ’яненка позитивний герой початків української літератури мав неодмінно бути вусатим, таким, як подобається в народі, відповідає його естетичним уявленям.

З часів Шевченка в українській культурі починається мода, котра поширилася серед літераторів, свідомих своїх просвітницьких і народницьких завдань, на великі, незачесані, кошлаті вуса, які означали певну цілком свідому об’яву власної належності і поглядів. Не випадково портрет Шевченка-кобзаря залишається найбільш тиражованим у наш час.

Вуса письменників були атрибутом правдивого українського, тобто істинно народного, селянського або козацького. Вони свідчили про зв’язок із минулим, козаччиною в першу чергу, і, таким чином, могли означати, як вуса Шевченка, навіть виклик системі.

Читають:

1. Євгенія Чуприна

2. Юрко Космина

3. Тарас Єфіменко

4. Павло Коробчук

5. Олег Коцарев

6. Оксана Гаджій

7. Олександр Моцар

8. Карина Тумаєва

9. Вано Крюґер

10. Тарас Малкович

11. Микита Лунін

12. Тетяна Шептицька

13. Валентин Яблонський

14. Оксана Яблонська

15. Світлана Дідух-Романенко

16. Дмитрий Казаков

17. Олеся Венгринович

18. Оксана Боровець

19. Сашко Шаленко

20. Алла Миколаєнко

21. Олена Степаненко

22. Гєник Бєляков

23. Оксамитка Блажевська

24. Костянтин Дубенець

25. Марія Банько

26. Сергій Стойко

27. Невідомий Міха

28. Аліна Довженко

29. Катерина Нікітченко

30. Злата-Зоряна Паламарчук

Ведучі заходу: шикарні вуса сучасної української культури - Брати Капранови.