Re: цензії

Міста, в яких ми живемо сьогодні, й міста, в яких житимемо завтра. Які вони, як змінюються, хто є рушієм цих змін – позитивних і негативних. Процеси і явища, що наближають майбутнє, або, навпаки, не дають вибратися з минулого, і які варто зафіксувати й дослідити. Життя в містах, які рухаються до визначення «розумні» («міста майбутнього»), і тих, що міцно вчепилися за своє минуле. В містах, які не оговталися від травм ХХ століття, і в містах, яким іще тільки доведеться заживляти рани, завдані нинішньою війною, зшивати себе по лінії бойових дій. Життя у містах великих і зовсім маленьких.

Організатори конкурсу очікують на репортажі, в яких автори не просто описуватимуть міські фасади й свої улюблені місця, а спробують проникнути в саму суть міста, душу урбаністичного соціуму; шукатимуть відповідь на питання: хто (і що) робить місто містом.

Готові тексти надсилайте на адресу: samovydets@gmail.com до 25 січня 2019 року включно.

Результати конкурсу будуть оголошені у березні 2019 року.

До розгляду приймаються раніше не публіковані художні репортажі українською мовою.

Автор повинен спиратися на власний досвід.
Автор має добре знати тему, орієнтуватися в інших текстах, написаних на вибрану тематику, прагнути об’єктивності.
Важливим елементом є влучні описи та живі діалоги з героями вибраної теми. Оповідь має бути не сухою газетною, а саме художньою.

Обсяг репортажу– до 40 000 знаків.

Нагороди: І місце – 10 000 грн. ІІ місце – 7 000 грн. ІІІ місце – 5 000 грн.

Десять найкращих репортажів увійдуть в альманах «Veni, Vidi, Scripsi», а переможець конкурсу отримає право видати свою книжку репортажів у видавництві «Темпора».

Члени журі: Єлізавета Гончарова, Олег Криштопа, Марія Титаренко.

За підсумками минулих конкурсів видавництво «Темпора» видало п’ять альманахів найкращих репортажів: «Світ у масштабі українського репортажу», «Де, як і чому працюють українці», «Історія наживо», «Війна. Життя de facto» та «Чому я звідси ніколи не поїду». Вийшли друком книги лауреатів конкурсу: Олега Криштопи «Україна. Масштаб 1:1», Дениса Казанського «Чорна лихоманка: нелегальний видобуток вугілля на Донбасі» та Єлізавети Гончарової «Десь поруч війна».

Координаторка конкурсу: Марія Семенченко

Телефон для довідок: 068 494 74 56

www.facebook.com/samovydets/

www.facebook.com/mariia.semenchenko

А ось 15 текстів, які варто прочитати тим, хто хоче писати художні репортажі, та тим, хто просто хоче краще зрозуміти цей жанр:

1. Переможці «Самовидця» різних років розповідають, як і про що писати художні репортажі, де шукати теми, як спілкуватися з героями, які існують проблеми стилю та про інші цікаві речі. Читайте у матеріалі кураторки конкурсу Марії Семенченко «Географія змін у фокусі художнього репортажу» .

2. Про її Величність Деталь, метафору-інтригу, ампліфікацію, масштабування та інші важливі і цікаві стилістичні прийоми читайте у матеріалі Марії Титаренко «Ключі до нон-фікшну: правдивіше за реальність».

3. Про мультиперспективізм, багатоголосся, мистецтво перевтілення, несподівані ракурси, ґонзо, сенсибельність та авторів, які активно використовували і використовують ці прийоми у своїх текстах – читайте у матеріалі Марії Титаренко «Ключі до нон-фікшну: мистецтво змінити ракурс» .

4. Про художнє в репортажі, про вміння авторів поєднувати цеглинки фактів за допомогою цементу художніх прийомів, про використання романних технік у нон-фікшні, а також порівнянь, паралелей, портретування героїв, рамкування і закільцювання тексту, про голу правду, яка може вбити – у тексті Марії Титаренко «Ключі до нон-фікшну: як у романі, або Клондайк фактур і персонажів».

5. Про складність балансування між фактом і вигадкою у художньому репортажі, про не/допустимість домислу, про непередбачуваність і польську школу репортажу читайте у тексті Анни Ютченко «Художній репортаж: між фактом і вигадкою».

6. Про що і про кого писали переможці шостого «Самовидця» — у тексті Марії Семенченко.

7. Про десятку найкращих репортажів минулорічного «Самовидця» читайте у тексті Марії Семенченко «Історії вільних: кілька слів про нову репортажну збірку “Veni, Vidi, Scripsi”»

8. Про правило трьох «С» художнього репортажу та те, що робить репортаж репортажем – читайте у тексті «Глибина і післясмак. Марічка Паплаускайте – про те, як написати хороший художній репортаж».

9. Інтерв’ю з легендою польського репортажу Ганною Кралль. У ньому всесвітньовідома авторка (її книжки перекладені 76-ма мовами) розповідає про роботу над художніми репортажами, подорожі в часі, Великого Сценариста і про вміння не дати світові себе заглушити.

10. Олеся Яремчук розпитала відомого польського репортажиста і письменника Войцеха Ґурецького про його книжковий триптих — «Планета Кавказ», «Тост за предків» та «Абхазія». Інтерв’ю читайте тут.

11. Переможець п’ятого «Самовидця» Стех Павло читає уривки зі свого репортажу «Над прірвою в іржі». Павло за три дні і 190 гривень перетнув Україну від Харкова до Ковеля. Як результат – маємо чудовий репортаж, динамічний і метафоричний. Для натхнення. Дивіться відео тут.

12. Розмова з польською репортеркою Малгожатою Реймер – про міста-метафори, занурення в особистість співрозмовника, нову книжку про Албанію і стіни, які доводиться розбивати репортеру. Читайте тут.

13. Олеся Яремчук записала розмову з Катажиною Квятковською-Москалевич, авторкою книжки репортажів «Вбити дракона. Українські революції». Про близькість з Україною, «дубль два» у репортажі, пошук героїв та відсутність геппі-ендів — читате тут.

14. Олеся Яремчук розпитала польського репортажиста Пьотра Ібрагіма Кальваса про його роботу над книгою репортажів «Єгипет: харам, халяль». Розмову читайте тут.

15. Репортерка і авторка книжки «Десь поруч війна», переможниця 4-го «Самовдця», а нині член журі конкурсу Єлізавета Гончарова читає уривки зі своїх репортажів.

Інформація: ЛітАкцент