Події

07.11.2022|18:28|Ніна Головченко

«Клондайк»: хто розірве зачароване коло?..

3 листопада в прокат вийшов новий український художній фільм режисерки Марини Ер Горбач «Клондайк» (2022).

Згідно з рішенням Українського Оскарівського Комітету, «Клондайк» змагатиметься за премію «Оскар 2023» Американської академії кіномистецтв у номінації «Найкращий міжнародний художній фільм».

 Ключове слово, що виникає під час перегляду фільму – РОЗБИТИ. Російсько-українська війна, що локалізується на кордоні Донецької області, РОЗБИВАЄ стіну скромного сільського обійстя, де мешкають Ірка й Толік і де має з’явитися на світ їхнє дитя. РОЗБИВАЄ дитячий візочок, придбаний для маляти. Війна РОЗБИВАЄ їхнє нехитре господарство – на вимогу місцевих «повстанців» Толік ріже корову-годувальницю на м’ясо. Війна РОЗБИВАЄ стосунки, бо Толік, приймак і «сєпар», що намагається домовитися з окупантами та їхніми прихвостнями і вивезти вагітну дружину на безпечну територію, не знаходить спільної мови із братом дружини Яріком, що повернувся з Києва з тією ж метою – урятувати вагітну сестру. Війна також увиразнює прірву між свідомістю звичайного донецького роботяги – міцного Толіка, що може й електрику відновити, й антену перелаштувати, і яму викопати, і корову оббілувати, і худенького Яріка – вихідця з Донецька, що став київським студентом і примчав за сестрою у саме пекло війни зі зброєю, Яріка, що категорично не готовий ставати «сєпаром» чи «рабом». Зрештою, війна РОЗБИВАЄ ущент сім’ю Ірки: хлопці, Толік і Ярік, стають жертвами жорстоких чеченських ігор із людськими життями – Ярік знищує одним пострілом ватажка ворогів, а їх обох убивають його поплічники.

Історія зі збитим над хатою Ірки і Толіка у липні 2014 року літаком рейсу MH17 виступає потужним символом того, як ВІЙНА розбиває життя звичайних людей не лише на Донбасі, а в цілому у світі. Як війна топче, нищить, нівечить – РОЗБИВАЄ – і хати, і тварин, і людей, і їхні плани, мрії, надії і цінності…

Фільм жорсткий, натуралістичний, чесний, фільм про антигуманну природу війни і всіх тих, хто її прагне чи шукає із нею компроміси.

Фінальний акорд – народження на тлі усіх потрясінь Ірчиної дитини. Семимісячне маля подає голос біля діри у стіні будинку, біля знесиленої мами, на закривавленому дивані, де Ірка прикриває дитину брудним шматтям…

Для чого прийшло у світ це беззахисне і слабеньке дитя?..

Вічне питання.

З іншого боку, якщо тлумачити назву фільму «клондайк» як «невичерпне джерело», то саме людина, жінка, що покликана привести у світ нове життя, стоїть біля витоків ЖИТТЯ на землі, біля витоків цього невичерпного багатства, із яким укотре, вперто, знову так бездарно чинять нові і новітні «вожді» і «месії» світу.

Митцям вдалося окреслити головну і вічну проблему: ЛЮДИНА є невичерпним джерелом усього найкращого в світі, але водночас і причиною всіх бід. Гірке circulus vitiosus – зачароване коло…

Фільм відзнято майстерно, точно, без жодної фальшивої ноти. Фільм важкий, але чесний. Тим, хто поняття не має, що таке реальні «асвабадітєлі», окупація, артобстріли, – рекомендую дивитися. Неоднократно.

Режисерці особливо дякую за сцену істерики головної героїні: я ніби і своє горе викричала разом з Іркою…

Дякую усій творчій групі, акторам – передовсім Оксані Черкашиній, Олегові Щербині і Сергію Шадріну ­­– за професійний рівень українського кіно. Пишаюся вами!

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери