Re: цензії
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Події
«Коли я працюю, то забуваю про вік» – 88-річна режисерка сільського дитячого театру
Її в селищі Солоному на Дніпропетровщині знають майже всі, а особливо діти. Валентині Демченко – 88 років.
Колись вона заснувала в селі кілька гуртків, а згодом і дитячий театр «Ключик добра», який скоро святкуватиме своє 30-річчя. Власної постійної сцени діти театру вже не мають, Будинок культури – в аварійному стані. Чому Валентина Демченко, попри труднощі, не покидає роботу над дитячим театром у невеликому селищі, що її заряджає та як самій вдається мотивувати інших – про це режисерка з 30-річним досвідом розповіла Радіо Свобода.
Селище Солоне, Дніпропетровщина, прохолодний ранок.
Із 88-річною Валентиною Демченко зустрічаємося за чашкою чаю у неї вдома – в колоритній квартирі зі старими сервізами, вишивками з різних областей та незліченною кількістю книг, сценаріїв і нот. Жінка в гарному гуморі, здається, готова вийти на сцену просто зараз. Днями її виписали з лікарні, та на проблеми зі здоров’ям вона скаржиться рідко. «Працювати до сьомого поту» – це не просто слова, а стиль її життя.
"Мене запрошували працювати до Чернівецької філармонії, та я відмовилася, бо мені краще працюється в селі, з простими людьми"
– Із дитинства у мене була велика жага – бути артисткою. Після закінчення культурного технікуму в Дніпропетровську я поїхала працювати на Західну Україну. Там працювала в Будинках культури на Івано-Франківщині, потім у Чернівецькій області. На Заході набиралася досвіду, який потім також і привезла на маленьку батьківщину. Мене запрошували працювати до Чернівецької філармонії, та я відмовилася, бо мені краще працюється в селі, з простими людьми.
Коли повернулася, то відкрила кілька гуртків: драматичний, ляльковий, народні та бальні танці. На той час, у 1962 році, тут нічого не було. Я відкривала перші культурні гуртки у селі і постійно возила дітей на конкурси, фестивалі, аби показати їхні уміння й справжні таланти. Не можна, щоб діти в селах просто так сиділи без занять і не розвивалися.
"Нашому дитячому театру «Ключик добра» – майже 30 років, а загалом я з культурою разом вже 60 років"
В культурі працювати було нелегко, тим більше, що стосується фінансів. У мене було двоє дітей – і довелося піти в торгівлю, щоб якось прожити. Та без культури, звісно, я жити не могла – це справа мого життя, тому згодом я пішла в школу і отримала там години драматичного гуртка. Відтак нашому дитячому театру «Ключик добра» – майже 30 років, а загалом я з культурою разом вже 60 років.
У 2007 році ми отримали звання «зразкового» театру, яке підтверджуємо і до нині, а на жодному з конкурсів ми не посідали нижче від третього місця. І я пишаюся тим, що які обставини нас би не спіткали, ми все одно працюємо і до нині.
Діти на репетиціях вчаться пластиці, вивчають мову, щоб українська була чиста, вчу їх артистизму, щоб дитина, навіть якщо просто виходить на сцену і стоїть, щоб це була гра! Багато дітей приходять до нас закоплексованими, а потім розкриваються, як квіточки, почуваються вільно, сміливо, стають більш відвертими, розвивають музичний слух.
"Із дітьми я себе почуваю як на крилах, діти мене підтримують. Це все тому, що я працюю із задоволенням"
Багато дітей пройшло через наш театр, але багато молоді виїжджає з сільської місцевості після закінчення школи, тому й наш театр теж покидають. Хоча є діти, які працювали з нами, а тепер вони ведучі або й самі ведуть гуртки.
Без цієї роботи я просто не можу, люблю працювати з дітьми та з культурою. Коли є свята, три, чотири дні вихідних, то я не знаю, куди себе подіти. Часто запрошую на вихідні дітей до себе в гості на чаювання, а водночас і працюємо над вимовою чи готуємо сценарій нової вистави. Коли я працюю, то забуваю про свій вік, про те, що у мене болить. Із дітьми я себе почуваю як на крилах, діти мене підтримують. Це все тому, що я працюю із задоволенням.
Інформація: Радіо Свобода
Додаткові матеріали
- На Всеукраїнському семінарі в Дніпрі було визначено літературні орієнтири для молоді
- Порошенко створив стипендію ім. Левка Лук’яненка для заручників, утримуваних у Росії
- Легендарне піаніно Леонтовича «оживе»
- Фестивальний сезон у розпалі: ТОП-10 українських книжкових фестивалів
- 22-23 вересня – фестиваль Comic Con Ukraine в Києві
Коментарі
Останні події
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
- 19.10.2025|10:54Поети творять націю: у Львові 8-9 листопада відбудеться II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 18.10.2025|10:36"Дівчина з кулею": В США вийшла англомовна збірка віршів української поетки Анни Малігон
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
- 17.10.2025|17:59"Основи" презентують "Довгу сцену": Театральна серія відкриває трагічну історію "Маклени Граси" Куліша та її сучасний римейк Ворожбит
- 17.10.2025|16:30Стартував передпродаж «Книги Еміля» — нового роману Ілларіона Павлюка


