Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Події
Легендарне піаніно Леонтовича «оживе»
На Вінниччині легендарне піаніно, на якому композитор виконував «Щедрик» та оперу «Євгеній Онєгін», готується до реставрації
На Вінниччині легендарне піаніно, на якому композитор виконував «Щедрик» та оперу «Євгеній Онєгін», готується до реставрації
Два роки тому «День» писав (номер № 151-152 за 2016 рік) про відкриття меморіального музею Миколи Леонтовича в селі Марківка Теплицького району, який зберігає чимало автентичних речей, що належали сім’ї священика Дмитра Леонтовича. Чільне місце експозиції посідає унікальне чорне піаніно ХІХ століття, клавіш якого не один раз торкалися руки видатного композитора Миколи Леонтовича. Перед відкриттям музею інструмент дещо оновили, але консервативних заходів виявилося замало: слонова кістка на клавішах відвалюється, струни ржавіють, а дерев’яні частини поїдає шашіль. Торік реставраційна рада Вінницького обласного краєзнавчого музею, якому підпорядковується меморіальний музей у Марківці, вирішила відновити раритетний експонат. Музейники звернулися до фахівців з Національного науково-дослідного реставраційного центру. Вони вже готуються до проведення реєстраційних робіт. Як каже директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька, розпочнуться роботи восени цього року, після погодження низки документів.
«Коли будувався музей Леонтовича, то більшу частину експонатів ми законсервували і відреставрували, адже музей тривалий час був не експозиційним, приміщення не опалювалося і відповідно температурно-вологісний режим для експонатів був не сприятливий. Чи не найдорожче — у 90 тисяч гривень — обійшовся килим ХVIII століття з меморіальної колекції родини Леонтовича. Окрім нього, у фондах музею нині зберігається ще один килим ХІХ століття. Його вартість реставрації на той час становила 150 тисяч гривень, але коштів не вистачило.
Найбільш знаковий експонат музейної експозиції — це піаніно родини Леонтовичів, яке, попри час, ще прекрасно звучить. А на його клавішах досі зберігаються краплі застиглого воску від свічок, при яких композитор писав свої музичні шедеври... На момент передачі меморіальної колекції родини до нашого музею інструмент увже був у досить занедбаному стані, але були збережені автентичні клавіші, струни і дека. Ще перед відкриттям ми радилися з фахівцями і вжили попередніх консервативних заходів, щоб його оновити і захистити. Торік восени музей відвідав отець Назарій Давидовський і його друг Іван Йохна, який займається реєстрацією музичних інструментів. Вони оглянули піаніно і наголосили на терміновій його реставрації, бо інакше інструмент втратимо. Ми провели музейну реставраційну раду, яка надала дозвіл на реставраційні роботи, але за умови максимального збереження автентичності інструменту.
До Вінниці вже приїздив завідувач відділу реставрації дерева та кістки Національного реставраційного центру України Олександр Закусило. Ми домовились, що у вересні до музею приїдуть столичні фахівці, які мають ліцензію, дозволи і допуски до реставрації музейних експонатів. Реставраційні роботи триватимуть щонайменше рік. Піаніно нікуди не буде вивозитися, працювати з ними можна тільки на місці.
Ми зацікавлені в тому, щоб максимально залишити ці речі у первозданному вигляді, бо не концертний інструмент, а меморіальна річ. Головна мета — зупинити подальше руйнування піаніно Леонтовича від часу, кліматичних факторів, шкідників, зокрема шашелю. Він, до речі, знищує не лише легендарний інструмент, але й стародавні ікони, раритетні меблі та інші дерев’яні предмети, які зберігаються у фондах. На сьогодні колекція музею Вінницького обласного краєзнавчого музею разом із філіями складає 113 тисяч предметів основного фонду, майже 13 тисяч вимагають термінової реставрації. За рік вдається відновити до півсотні експонатів, не більше».
Легендарне піаніно Леонтовича виготовлено 1896 року. На ньому вчилися грати діти брата Миколи Леонтовича Олександра і сестри — Марія, Вікторія, Олена. Інструмент, як кажуть музейники, був дорогим (на нинішні гроші коштував би не менше 5 тисяч доларів) і дозволити собі його могли лише заможні родини.
Інформація: День
Додаткові матеріали
- «Ше.Фест» шукає меценатів
- Стали відомі нові зіркові хедлайнери «Української пісні 2018», а також десятеро фіналістів відбору
- Бібліотеки Хмельниччини долучились до голосування за кращі книжки конкурсу "Еспресо. Вибір читачів"
- Еротоман, саркастичний лихослов, затятий комуняка, а загалом – «лапочка-пепічка»
- Як ефективно вивчати англійську мову у Львові? Поради професійного репетитора
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року