- Хто був ініціатором створення фестивалю?

У вересні 2010 року ми вирішили відкрити двері поезії Марти Брассарт у Лондоні. Так ми почали проводити поетичні вечори у нашому домі. Ми шукали цікавих поетів, таким чином утворивши групу поетів, вірші яких ми друкували у літературному журналі. Під час Різдва Алка Вробла (Асоціація польських письменників в еміграції) запропонувала нам виступати на сцені. Щоб створити міст між польською поезією та поетами з інших країн, партнером по співпраці ми вибрали польського поета Олександра Навроцького, який є сьогодні відомим видавцем поезії у Польщі. Пан Олександр запропонував наш фестиваль проходити під егідою Всесвітнього дня поезії ЮНЕСКО. Презентація першого фестивалю усіх приємно здивувала. Деякі ЗМІ називають цей захід найбільш культурним заходом із моменту вступу Польщі до Європейського Союзу.

 - Адаме, розкрийте суть ідеї фестивалю.

Фестиваль додає мужності, навіть якщо нам іноді її дуже не вистачає. Поети живуть на самоті, розпорошилися по різних куточках світу. Вони потребують місця, де існуватиме потреба відчувати вдячність, це дуже важливо. Під час наших зустрічей у всіх є своє місце. Можна сидіти разом за столом, стояти на сцені перед аудиторією. Поети таким чином є почутими. На фестивалі також встановлюються контакти, поети друкують свої вірші у літературних журналах доброзичливо, здійснюються переклади, запрошують один одного до себе на гостину, на фестивалі. Кожен рік фестиваль дарує читачам прекрасні вірші. Кожен приходить до нас, бо поетам подобається спілкування і можливість бути почутим. Створивши групу поетів, що орієнтовані на дружбу з іншими митцями, ми створили унікальне місце для дружби, для подальшої співпраці. І просто ми знаємо про існування такої можливості, таких людей, такого клімату, а це дає сили  впоратися із повсякденним життям.

- Результати фестивалю?

Найбільш важливим результатом є відчуття, що в цьому складному світі ви можете знайти час і місце для поезії. Головними гостями були слов´янські поети. Цього року ми вирішили створити платформу для обміну між нами і англійськими поетами. Вже є конкретні запрошення для подорожей, пропозиції друку, спільні презентації на радіо. Ми дуже раді, що поетеса із України Тетяна Винник прийняла запрошення взяти участь у нашому фестивалі і приїхала до Лондона з презентацією своєї поетичної збірки «Прокинусь живою». Це було особливо важливо не тільки заради мистецтва і самореалізації, але у цей складний для України час ми наполегливо запрошували українську письменницю взяти участь у нашому фестивалі, щоб показати, що ми підтримуємо наших материкових сусідів, що ми разом. Тетяна була взагалі наша перша відвідувачка з України. Результат фестивалю також – у здійсненні мрій деяких художників. Зокрема, Ервін Мічалес, модельєр, сказав, що його мрією була можливість представити свої моделі та костюми разом із читанням поезії польської поетеси Марти Брассарт. Крім української поетеси Тетяни Винник, були польська поетка  Анна Банасіак та болгарські поетеси Розалія Александрова та Діма Чакова.

- Які плани на майбутнє?

Тепер почати підготовку до зустрічі наступного року. 31 серпня буде зустріч, організована у Польщі поетичним садом. Зараз пишу другу книгу «Ці прекрасні люди. Поети моєї еміграції». Ми шукаємо метафоричне представлення кожного поета, котрий увійде до цієї книжки. Незабаром вийде короткометражний фільм, заснований на цій книзі, на нас чекають поїздки у поетичних фестивалях і презентації дебютної збірки Марти Брассарт.