Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета
Головна\Події\Інтерв'ю

Події

03.09.2009|07:36|Буквоїд

Лариса Денисенко: «Мені не подобається такий поділ: на уроках спілкуємося українською, а на перервах – російською»

Українка литовсько-грецького походження Лариса Денисенко — дуже різнобічна особистість. Чого варте хоча б поєднання адвокатської практики з письменництвом? Додайте роботу на ТБ, ведення колонок в кількох журналах, написання книжок для дітей.

Її романи «Кавовий присмак кориці», «Корпорація ідіотів», «Танці в масках» користуються неабиякою популярністю в читачів. Незважаючи на постійну зайнятість пані Лариса знайшла час відповісти на кілька запитань.     


Ви навчалися в українській чи російській школі?

Я навчалася в російський школі, по-перше, тому що походжу з інтернаціональної родини, мовою спілкування в якій була обрана російська, а по-друге, в Києві на час мого школярства, найкращими школами були саме російські. Принаймні, у свідомості моїх батьків.

Як вважаєте, мовне середовище в українській школі має бути суто українським?

Мовне середовище, на мій погляд, залежить від людини більше, ніж від держави. Якщо всі спілкуватимуться українською, на уроках, на перервах, між собою, не вставатиме питання, яким має бути мовне середовище. Варто трохи попрацювати зі своєю свідомістю. Віри до людей в мене більше, ніж віри до держави.

Зараз спілкуєтеся українською - чи важко було перейти і що вплинуло на Ваш вибір?


Перейти було неважко, тому що в мене було бажання. А ще – любов до українського слова, культури. Коли людина щиро чогось хоче, вона не буде помічати труднощі, навпаки – вони будуть її стимулювати, людина буде працювати, досягати результату, знаходити в цьому насолоду. Мова – це насолода. Як рідна, так і іноземні. Але коли ти не знаєш, якою на смак є рідна мова, як ти зможеш збагнути, чи смакують тобі інші, які вони? Адже кожна мова має свої кольори, свою музику, своє обличчя. На цей перехід вплинуло те, що Україна здобула державність, а поруч зі мною працювали патріоти.

Яка роль сучасної школи в процесі переходу молоді на українську мову?

Школа для дитини це – майже щоденне спілкування, щоденне життя. Учні, вчителі – дехто з них є авторитетами для юнака чи юнки. Ви розумієте, якщо людина, яку ти поважаєш, яку хочеш наслідувати, котрій довіряєш, говорить українською, ти сам не помітиш, як будеш говорити українською. Особистий приклад – важлива річ.

Якою мають говорити між собою учителі?

Я проти диктату. Але дуже бажано, щоб мовне середовище було однорідним. Дитині так буде легше та зрозуміліше. Мені не подобається такий поділ: на уроках спілкуємося українською, на перервах – російською Щоб українська мова не асоціювалася тільки з уроками, завданнями, наказами – треба просто спілкуватися українською. Щоб українська мова асоціювалася з відпочинком, гарними новинами, дружніми жартами, святами – не можна її зраджувати на перервах.

Своїх дітей віддасте в українську школу?

Звичайно.

Українська мова в Україні, зокрема в освіті, потребує захисту держави?

Ви знаєте, мова потребує, насамперед, нашого захисту. А також, виваженої державної мовної та культурної політики. Погодьтеся, адже ми можемо зробити більше за державу, якщо не будемо байдужими.

Спілкувався Олексій Горбачевський



Додаткові матеріали

14.01.2009|17:36|Події
Лариса Денисенко: «Я людина, яка потребує піднесення»
08.12.2008|07:34|Re:цензії
Лариса Денисенко: «Я принципово не запам’ятовую книжки, котрі мені не сподобалися»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери