Переклад румунською мовою Михайла Гафії Трайсти. Нагадаю, що роман входить до книжки «Грози над Туровцем», яка є своєрідною історією українських родів Східної Волині. Події в романі викладені від імені підлітка Владика Іванюка, що розповідає про свою матір, співачку, яка мала феноменальну музичну пам’ять і голос. Центральний драматичний конфлікт у романі відбувається у 1978 році в Житомирі навколо інтелектуального салону перекладача Гомера Бориса Тена, за яким пильно стежили радянські спецслужби.

Взявши заради цікавості почитати самвидав, Аліна Іванюк стає жертвою своєї конкурентки, яка позаздрила її успіху і написала донос на співачку. Після обшуку оперативників КДБ кар’єра співачки терпить крах, і вона, і її сім’я стають ізгоями в країні, яка була кліткою для таких, як вона вільнолюбних людей. 

В Україні цей роман мав багато рецензій і літературознавчих досліджень.  Але для українських читачів, гадаю, було б цікаво знати, як оцінила роман румунська критика. Так, Роберт Кінку в рецензії «Музичний роман української літератури», опублікованій у журналі  «Tribuna», відзначаючи експресивність і  стилістичну складність роману, писав, що це «емоційна історія про свободу, мужність та музику», а також, що «роман має глибоко автобіографічний характер…». Характеризуючи середовище, в якому розгортаються події, Кінку пише: «Пристаючи до мистецьких кіл міста, зустрічаючись із цікавими людьми з різних мистецтв, Владик, а з ним і читач, знайомиться з бурхливим і напруженим життям українського мистецького світу 70-х років».

При перекладі літературного твору важливе значення має не лише знання мови, з якої здійснюється переклад, а й віртуозне володіння  мовою, якою перекладено твір. Можливо, ви зі мною не погодитесь, але, за моїми спостереженнями, найкращі перекладачі виходять з письменників, які тонко відчувають стилістику твору і вміють відтворити її своєю мовою. Або з перекладачів, які колись були письменниками, а потім через якісь внутрішні причини перестали писати. Можливо, втомились або вичерпали віру в себе і свій літературний талант. Переклад Михайла Трайсти високо оцінила румунська критика. Трайста – українець, що народився в Румунії, в українському селі на Мараморощині. І хоч його материнською мовою є українська, в школі, університеті і в побуті він спілкувався і спілкується румунською. Він прозаїк. Прозу пише українською і румунською. В антологіях, перекладених з румунської іншими мовами, його представляють як сучасного румунського письменника. Тому найкращою оцінкою якості перекладу роману Володимира Даниленка є слова відомого румунського письменника і критика Аурела Марії Бароза в літературній газеті «Luceafarul»: «…переклад Михайла Гафії Трайсти прекрасний. Якби нас позбавили кількох ономастичних чи географічних каменів, які позначають місце подій, ми б не знали, що це переклад. Мелодійна вишуканість, точність і строгість – ось основні атрибути роману в румунській версії».

Ахілесовою п’ятою української літератури на шляху до просування світом є якість її перекладу різними мовами і промоція. І першого, і другого в сучасній українській літературі не вистачає. Потужної промоції  творам українських письменників бракувало завжди, в українську літературу просто ніколи не вкладалися кошти, як вклались у Франції, США, Великобританії, Росії, Польщі тому приємно, коли в якійсь країні з’являється якісний переклад сучасного українського автора, як у ситуації з романом Володимира Даниленка, і хотілося б, щоб таких прецедентів було більше.