Заява Українського ПЕН щодо вилучення української літератури із тестових завдань для ЗНО

Українські письменники, журналісти, науковці, перекладачі й видавці висловлюють занепокоєння щодо ініціативи Українського центру оцінювання якості освіти скасувати обов’язкове комплексне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури для більшості спеціальностей. Згідно з Проєктом умов прийому до закладів вищої освіти на 2021 рік”, опублікованим для громадського обговорення на сайті Міністерства освіти і науки України, обов’язковим залишиться тільки ЗНО з української мови, натомість комплексний тест з української мови та літератури стане необхідним лише для вступників на окремі гуманітарні спеціальності.  

Проєкт, поданий нібито задля полегшення вступу абітурієнтам, насправді є черговим кроком до знецінення та маргіналізації української літератури не лише як предмета навчання, але і як цілої сфери гуманітарного знання. Більшість випускників, знаючи, що цей освітній предмет не буде потрібен їм під час вступу, не приділятиме вивченню української літератури належної уваги і сприйматиме її суто як перелік умовних назв та імен. Окрім того, художня література є джерелом естетичних, моральних та духовних цінностей, і виведення її з поля інтересів школярів призведе до знецінення виховного, пізнавального та ідеологічного потенціалу літератури. 

Попри позитивні зміни, які відбулися у шкільній програмі з літератури в останні роки, наші учні часто виходять зі школи з переконанням, що українська література “нецікава”, “сільська”, “сповнена страждань і плачів”. Тим часом як книжки українських авторів перекладають на десятки іноземних мов, вони здобувають престижні міжнародні нагороди і мають поціновувачів по цілому світу. Водночас у нашій освітній системі й досі часто можна натрапити на стереотипні уявлення про другорядність української літератури. І замість того, щоб ці стереотипи змінювати і впроваджувати сучасні підходи до викладання літератури, чиновники-освітяни демонструють нерозуміння ролі української літератури в освітньому і виховному процесі й маргіналізують її.

Ми переконані, що ЗНО з української мови та літератури має бути обов’язковим для всіх випускників шкіл. Адже саме читання для кожної освіченої й успішної людини ще зі школи є важливою культурною практикою, розвиває критичне мислення, здатність розв’язувати складні морально-етичні проблеми, служить умінню чітко і повно висловлювати думки, допомагає виховувати відповідальних і свідомих громадян. Класичні та сучасні літературні твори, з якими знайомляться учні у школі, є основою для об’єднання суспільства, бо виробляють спільні культурні коди й цінності. Нівелювання цієї ролі літератури у навчальному процесі нині, в умовах реальної та інформаційної війни з боку Росії, стає загрозою для державної безпеки України. 

Члени Українського ПЕН виступають категорично проти скасування комплексного ЗНО з української мови та літератури, оскільки це рішення відкине Україну на багато років назад, знизить креативну потужність майбутніх поколінь і зруйнує конкурентоспроможність України у світі. 

Ми закликаємо Український центр оцінювання якості освіти та Міністерство освіти й науки України відхилити запропоновані зміни у “Проєкті умов прийому до закладів вищої освіти” й зосередити свої зусилля на доопрацюванні переліку завдань для ЗНО з української літератури, щоб поглибити вивчення літератури у школі, зробити його методично та інформативно цікавим, навчити бачити літературу не як набір завчених фактів, а як джерело осмислення важливих питань індивідуального і суспільного буття. 

Заяву підписали (список доповнюється):

Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН
Оля Гнатюк, дослідниця і перекладачка, віцепрезидентка Українського ПЕН
Ігор Козловський, письменник, вчений, релігієзнавець, громадський діяч
Тетяна Терен, журналістка, виконавча директорка Українського ПЕН
Павло Коробчук, письменник
Юрій Прохасько, перекладач
Тарас Прохасько, письменник
Ірина Шувалова, поетка
Алла Татаренко, перекладачка
Олексій Сінченко, літературознавець
Леонід Фінберг, видавець
Оксана Куценко, письменниця
Олександр Ірванець, письменник
Галина Вдовиченко, письменниця
Анатолій Дністровий, письменник
Андрій Павлишин, історик, перекладач
Олексій Нікітін, письменник
Анастасія Левкова, письменниця, редакторка
Костянтин Сігов, філософ, видавець
Тамара Гундорова, професорка, вчена
Олег Коцарев, письменник, журналіст
Олена Стяжкіна, письменниця, історикиня
Романа Романишин, художниця, письменниця
Андрій Лесів, художник, письменник
Віталій Портников, публіцист, телеведучий
Андрій Бондар, автор, перекладач
Василь Махно, письменник
Ігор Ісіченко, літературознавець, архиєпископ
Андрій Пучков, мистецтвознавець
Григорій Фалькович, письменник
Ірена Карпа, письменниця
Вано Крюгер, письменник
Наталія Бельченко, поетка, перекладачка
Степан Процюк, письменник
Ольга Лучук, літературознавиця, перекладачка
Павло Вольвач, письменник
Євгенія Чуприна, поетка
Тарас Лучук, письменник, перекладач
Сергій Плохій, історик
Ольга Муха, філософиня, культурна менеджерка
Марко Андрейчик, літературознавець, перекладач
Микола Рябчук, письменник і публіцист
Наталка Сняданко, письменниця, перекладачка
Володимир Рафєєнко, письменник
Віктор Морозов, перекладач
Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги
Катерина Калитко, письменниця, перекладачка
Юрій Винничук, письменник
Володимир Казарін, ректор Таврійського національного університету імені в. І. Вернадського
Галина Крук, письменниця, літературознавиця
Анна Вовченко, перекладачка
Богдан Коломійчук, письменник
Зоя Казанжи, журналістка, комунікаційниця
Ія Ківа, поетка, перекладачка, журналістка
Петро Яценко, письменник
Євген Захаров, правозахисник
Олесь Ільченко, письменник