Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Події
Найчастіше екранізований сербський (і югославський) письменник
95 років з дня народження Антоніє Ісаковича
Сербський письменник Антоніє Ісакович (по сербськи: Антоније Исаковић, Antonije Isaković) народився 6 листопада 1923 року в селі Рача Крагуєвачка в центральній Сербії. Його батько Нікола був адвокатом, а предки по його лінії – священиками. Мати Загорка походила з надзвичайно багатої родини Живановичів, у якій були фабриканти, банкіри та торговці. Проте юний Антоніє став прихильником комуністичних ідеалів, у вісімнадцятирічному віці приєднався до партизанів. У 1941–1945 роках був учасником народно-визвольної війни народів Югославії, прославився бойовою хоробрістю. У 1949 році закінчив Вищу партійну школу в Белграді, у цьому ж році став директором тижневика «НИН» («Недељне информативне новине»), у 1960–1974 роках був директором видавництва «Просвета». У 1968 році Антоніє Ісакович став членом-кореспондентом, а в 1976 році дійсним членом Сербської академії наук і мистецтв, у 1975–1981 роках був у ній секретарем Відділу мови та літератури, у 1981–1994 роках був заступником голови Сербської академії наук і мистецтв. Помер Антоніє Ісакович у Белграді 13 січня 2002 року на 78 році життя.
Антоніє Ісакович видав збірки оповідань «Великі діти» («Велика деца», 1953), «Папороть і вогонь» («Папрат и ватра», 1962), «Оповідання» («Приповетке», 1964), «Лисі пагорки» («Празни брегови», 1969), «Щока» («Образ», 1988), «Під знаком квітня» («У знаку априла», 1991). Найвідомішими з його доробку стали романи в новелах «Мить. Розмови з Чеперком» («Tрен I», 1976) і «Мить ІІ» («Трен II», 1983). Антоніє Ісакович видав також романи «Berlin kaputt» (1982), «Тихий злочин» («Миран злочин», 1992), «Господар і слуги» («Господар и слуге», 1995). Вийшли також інші прозові книжки Антоніє Ісаковича: «Промови та розмови» («Говори и разговори», 1990), «Друга частина мого віку: щоб не забути» («Други део мог века: да се не заборави», 1993), «Риба» («Риба», 1998), «Зникнення» («Нестаjање», 2000). Зібрані твори Антоніє Ісаковича в п’яти томах вийшли в 1975–1982 роках. Оповідання Антоніє Ісаковича «Ложка» («Кашика») входить до навчальної програми вивчення сербської літератури в середній школі. Антоніє Ісакович був лауреатом численних літературних премій. Під кінець життя написав мемуари.
У творах Антоніє Ісаковича розповідається про боротьбу югославських партизанів у часи Другої світової війни, про політичне протистояння четникам, про пізніші чистки в рядах комуністів представників сталіністської політики. Твори Антоніє Ісаковича, просякнуті психологізмом, аналізом дій головних героїв, вважаються одними з кращих у сербській прозі останніх десятиліть. Їх ставлять в один ряд із творами Ернеста Гемінґвея й Альбера Камю.
Антоніє Ісакович був співавтором Меморандуму Сербської академії наук і мистецтв, політичної програми великосербської політики у час перед розпадом Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Був членом Соціалістичної партії Сербії у 1990-х роках, хоча пізніше публічно відмежувався від політики Слободана Мілошевича, вимагаючи його відставки.
Антоніє Ісакович є найчастіше екранізованим сербським (і югославським) письменником, за чиїми творами знімали художні фільми («Господар і слуги», «Мить І», «Мить ІІ», «Промови та розмови»). Сам написав декілька сценаріїв для фільмів; зокрема, виступив співавтором радянсько-югославського художнього фільму «Алеко Дундич» («Алеко Дундић», 1958, режисер Леонід Луков), автором сценаріїв фільмів «Єдиний вихід» («Jедини излаз», 1958, режисери Александар Петрович і Віцко Распов), «Дві ночі в одному дні» («Две ноћи у jедном дану», 1963, режисер Раденко Остоїч), «Три» («Три», 1965, режисер Александар Петрович), «Мить» («Трен», 1978, режисер Столе Янкович), «Berlin kaputt» (1981, режисер Мілівоє Мілошевич).
Українською мовою окремі твори Антоніє Ісакович переклав Юрій Чикирисов (Двоє // Всесвіт. – 1975. – № 11; Кличко // Літературна Україна. – 1975. – 28 листопада).
Коментарі
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»