Re: цензії
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Події
Ерзянський поет
Виповнюється 112 років з дня народження Нікула Еркая.
Мордовський народ складається з двох народностей – ерзя й мокша.
Мордовський (ерзянський) письменник Нікул Еркай (Никул Эркай) народився 22 травня 1906 року в селі Курилово Ромоданівського району в Мордовії в родині селянина Лазаря Іркаєва. Нікул Еркай закінчив Пензенську радпартшколу ІІ ступеня (1927), Всесоюзний комуністичний інститут журналістики (1930). Працював в науково-дослідному інституті мордовської культури, в редакціях газет «Червона зоря» («Якстере теште») й «Ерзянська комуна» («Эрзянь коммуна»), в журналі «Сурські вогні» («Сурань толт»). Друкуватися почав у 1929 році. У 1932 році вийшла його перша поетична збірка «Земля оновилася» («Модась окстомсь»). Потім вийшла збірка «Коріння зігнило» («Корёнтнэ наксадсть», 1933). У 1934 році Нікул Еркай був учасником І Всесоюзного з’їзду письменників. У 1936 році вийшла віршована повість про військові перемоги ерзянського народу та традиції середньовічного ерзянського війська «Пісня про Ратора» («Моро Ратордо»). Після цього Нікул Еркай випадає з літературного процесу, друкує окремі вірші лише під час Другої світової війни. У 1945 році після майже десятилітньої паузи вийшла «Вибрана лірика» («Кочказь лирика»). У 1952 році побачила світ збірка «Вірші та поеми» («Стихт ды поэмат»). Вийшли ще дві поетичні збірки Нікула Еркая: «Весняний сад» («Тундань сад», 1959) і «Життя» (1970). Помер Нікул Еркай 15 червня 1978 року в місті Саранськ. Посмертно вийшла збірка «Джерела душі» (1981). Для творчої манери Нікула Еркая характерним є вірш «Ранок»:
Я круто посолив окраєць
І в кухоль молока палив...
Над лугом в просторі безкраїм,
Як гуси, хмари пропливли.
Повзе білясто з улоговин
Імла на росяну траву.
Удосвіта
в зеленій повені
Стрічаю днину трудову.
Пасеться стадо над рікою,
Корови п’ють з трави росу.
Якою піснею дзвінкою
Прославити
оцю красу?!
Я посолив окраєць круто
І в кухоль молока налив...
А в серці вільно і розкуто
Народжується вже мотив.
(Переклав Володимир Лучук).
Нікул Еркай написав віршовані повісті для дітей «Альошка» (1963), «Нова рідня» (1963), оповідання «Митяєві мрії» (1965).
У 1960-і роки Нікул Еркай взяв участь тяжкій публіцистичній війні на захист творчості видатного скульптора Степана Ерзі – тоді його праці зазнавала нищівної критики з боку архітектора Вучетича.
Популярність прийшла до Нікула Еркая в 1970-і роки, коли низку його книжок видали в перекладі російською мовою.
Нікул Еркай – заслужений поет Мордовії, лауреат Державної премії Мордовії.
З англійської Нікул Еркай перекладав твори Джорджа Байрона, з російської – Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя та Максима Горького, з татарської – Муси Джаліля, з бенгальської – Рабіндраната Тагора.
Нікул Еркай переклав окремі твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Олександра Корнійчука. Написав вірш «Україна» (1942), декілька віршів присвятив Шевченкові. Нікул Еркай був ентузіастом українсько-ерзянських літературних зв’язків. Не раз приїздив в Україну, відвідував Київ, Львів, Вінницю, Донецьк. Підтримував дружні стосунки з Павлом Тичиною та іншими українськими письменниками.
Українською мовою окремі твори Нікула Еркая переклали Володимир Лучук, Арсен Іщук, Степан Литвин та інші (Над полями шум... // Сузір’я. – 1975. – Вип. 9; Ми довго були молодими // Сузір’я. – 1976. – Вип. 10; [Вірші] // Лучук В. Друзі: Переклади. – Львів, 1987). Окремим виданням вийшла книжка «Альошка» (Київ, 1980).
Коментарі
Останні події
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
- 19.10.2025|10:54Поети творять націю: у Львові 8-9 листопада відбудеться II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 18.10.2025|10:36"Дівчина з кулею": В США вийшла англомовна збірка віршів української поетки Анни Малігон
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
- 17.10.2025|17:59"Основи" презентують "Довгу сцену": Театральна серія відкриває трагічну історію "Маклени Граси" Куліша та її сучасний римейк Ворожбит
- 17.10.2025|16:30Стартував передпродаж «Книги Еміля» — нового роману Ілларіона Павлюка
