Re: цензії

09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”
06.03.2026|Микола Миколайович Гриценко
Дефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Хтось виловлює вірші...
27.02.2026|Василь Кузан
Між "витівкою" і війною
26.02.2026|Роман Офіцинський
«Моя Галичина» Василя Офіцинського
24.02.2026|Тетяна Іванчук, письменниця
Партитура життя
22.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Талановиті Броди
20.02.2026|Богдан Дячишин, Львів
Поет від природи: книга памʼяті
19.02.2026|Віктор Вербич
Зцілення від синдрому загубленої пам’яті та закон бумеранга
Головна\Події\Культура

Події

02.03.2018|09:30|Іван Лучук

Автор роману «Українські ночі, або Родовід генія»

Єжи Єнджеєвичу виповнюється 116 років.

 

Польський письменник, перекладач, літературознавець Єжи Єнджеєвич (по-польськи: Jerzy Jędrzejewicz) народився 2 березня 1902 року в селі Баварія біля міста Конське у південно-центральній Польщі (Свєнтокшиське воєводство). Дитинство Єжи Єнджеєвич провів в Україні. Навчався в гімназії Катеринослава (тепер місто Дніпро). Єжи Єнджеєвич був членом редколегії місячника «Кєлецька земля» («Ziemia Kielecka»). Крім біографічних творів, писав есеї, літературознавчі статті.

Найвідомішим твором Єжи Єнджеєвича є роман «Українські ночі, або Родовід генія» («Noce ukraińskie, albo Rodowód geniusza: opowieść o Szewczence», 1966). У цьому романі Єжи Єнджеєвич змалював постать Тараса Шевченка на широкому суспільно-культурному тлі епохи. Основою твору є перебування Шевченка на Волині в 1846 році. Роман «Українські ночі, або Родовід генія» було перевидано у 1970 році.

Українсько-польські історичні взаємини у першій половині ХІХ ст. відображені в романі Єжи Єнджеєвича «Звитяга переможених» («Zwycięstwo pokonanych: opowieść o Stanisławie Worcellu», 1974). Цей роман присвячено уродженцю Волині польському революціонерові Станіславу Ворцелю, близькому другові Адама Міцкевича й Олександра Герцена; у творі йдеться про Кременець, де головний герой навчався у Вищій Волинській гімназії. Єжи Єнджеєвич листувався з мешканцями Кременця, зокрема з Макаром Сердюком. Матеріали про Єжи Єнджеєвича представлені в експозиції Шевченківського залу Кременецького краєзнавчого музею.

Єжи Єнджеєвич став кавалером радянського ордена «Знак Пошани».

Помер Єжи Єнджеєвич 19 листопад 1975 року у Варшаві.

Єжи Єнджеєвич перекладав на польську мову окремі твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка (зокрема, «Заповіт», «Розрита могила», «Стоїть в селі Суботові», «Холодний Яр»), Михайла Коцюбинського, Максима Рильського, Миколи Бажана, Ліни Костенко, Івана Драча, Євгена Гуцала, Григора Тютюнника та інших українських письменників. У перекладацькому доробку є і «Плач Ярославни» зі «Слова о полку Ігоревім». У його перекладі вийшла повість «Fata morgana» Михайла Коцюбинського (1951), повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Тараса Шевченка (1960). У його упорядкуванні (з передмовами) вийшли «Вибрані твори» Михайла Коцюбинського (1954) та «Вибрані поезії» Тараса Шевченка (1972). Єжи Єнджеєвич написав низку літературознавчих праць про творчість Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, українську поезію та прозу.

Перекладав Єжи Єнджеєвич також твори російських, італійських і німецьких письменників. З російської переклав, зокрема, роман «Ідіот» Федора Достоєвського.

Я ще старшокласником прочитав в оригіналі роман Єжи Єнджеєвича «Noce ukraińskie, albo Rodowód geniusza» в першому виданні. Цей раритас і далі зберігається десь у нетрях мого архіву. Мені відомо ще про друге варшавське видання цього роману 1970 року. Чи були ще подальші перевидання – інформації відшукати не вдалося. Вважаю, що його саме зараз у Польщі варто було б перевидати великим накладом, нехай наші українці там займуться цим. Це було б… та що там розводитися у теперішній «дуповій» ситуації українсько-польських взаємин…

Українською мовою цей роман Єжи Єнджеєвича «Noce ukraińskie, albo Rodowód geniusza» було перекладено двічі, двічі під однаковою назвою – «Українські ночі, або Родовід генія» (і це зрозуміло, що назва ідентична у двох перекладах, адже двох варіантів, так би мовити, тут і бути не може). Переклад Віктора Іванисенка друкувався в журналі «Київ» (1988, № 10–11; 1989, № 1–5) і вийшов окремим виданням у Львові в 1997 році, а переклад Євгена Рослицького вийшов окремим виданням у Рівному в 2012 році.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

09.03.2026|08:57
Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
06.03.2026|08:40
Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
24.02.2026|15:53
XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
22.02.2026|12:34
1 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
18.02.2026|17:24
«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
18.02.2026|17:14
Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року
18.02.2026|16:54
28 лютого Мар’яна Савка вперше покаже у Львові концерт-виставу «Таємний чат»
16.02.2026|17:46
Романтика, таємниці та київські спогади: Як пройшла презентація «Діамантової змійки» у Відні
07.02.2026|13:14
Українців закликають долучитися до Всесвітнього дня дарування книг
28.01.2026|09:39
«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко


Партнери