Re: цензії

Магія дитинства, або Початок великої дороги
23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУ
Римована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
23.04.2026|Ігор Зіньчук
Пізнати глибше, щоб відновити цілісність
16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, Львів
Дух щемливого чекання
16.04.2026|Олексій Стельмах
Майбутнє приходить зненацька
15.04.2026|Михайло Жайворон
«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель України
Мандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
11.04.2026|Богдан Смоляк
Тутешні час і люди
11.04.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
До себе приходимо з рідними
09.04.2026|Анастасія Борисюк
Сонце заходить, та не згасає
Головна\Події\Культура

Події

02.03.2018|09:30|Іван Лучук

Автор роману «Українські ночі, або Родовід генія»

Єжи Єнджеєвичу виповнюється 116 років.

 

Польський письменник, перекладач, літературознавець Єжи Єнджеєвич (по-польськи: Jerzy Jędrzejewicz) народився 2 березня 1902 року в селі Баварія біля міста Конське у південно-центральній Польщі (Свєнтокшиське воєводство). Дитинство Єжи Єнджеєвич провів в Україні. Навчався в гімназії Катеринослава (тепер місто Дніпро). Єжи Єнджеєвич був членом редколегії місячника «Кєлецька земля» («Ziemia Kielecka»). Крім біографічних творів, писав есеї, літературознавчі статті.

Найвідомішим твором Єжи Єнджеєвича є роман «Українські ночі, або Родовід генія» («Noce ukraińskie, albo Rodowód geniusza: opowieść o Szewczence», 1966). У цьому романі Єжи Єнджеєвич змалював постать Тараса Шевченка на широкому суспільно-культурному тлі епохи. Основою твору є перебування Шевченка на Волині в 1846 році. Роман «Українські ночі, або Родовід генія» було перевидано у 1970 році.

Українсько-польські історичні взаємини у першій половині ХІХ ст. відображені в романі Єжи Єнджеєвича «Звитяга переможених» («Zwycięstwo pokonanych: opowieść o Stanisławie Worcellu», 1974). Цей роман присвячено уродженцю Волині польському революціонерові Станіславу Ворцелю, близькому другові Адама Міцкевича й Олександра Герцена; у творі йдеться про Кременець, де головний герой навчався у Вищій Волинській гімназії. Єжи Єнджеєвич листувався з мешканцями Кременця, зокрема з Макаром Сердюком. Матеріали про Єжи Єнджеєвича представлені в експозиції Шевченківського залу Кременецького краєзнавчого музею.

Єжи Єнджеєвич став кавалером радянського ордена «Знак Пошани».

Помер Єжи Єнджеєвич 19 листопад 1975 року у Варшаві.

Єжи Єнджеєвич перекладав на польську мову окремі твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка (зокрема, «Заповіт», «Розрита могила», «Стоїть в селі Суботові», «Холодний Яр»), Михайла Коцюбинського, Максима Рильського, Миколи Бажана, Ліни Костенко, Івана Драча, Євгена Гуцала, Григора Тютюнника та інших українських письменників. У перекладацькому доробку є і «Плач Ярославни» зі «Слова о полку Ігоревім». У його перекладі вийшла повість «Fata morgana» Михайла Коцюбинського (1951), повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Тараса Шевченка (1960). У його упорядкуванні (з передмовами) вийшли «Вибрані твори» Михайла Коцюбинського (1954) та «Вибрані поезії» Тараса Шевченка (1972). Єжи Єнджеєвич написав низку літературознавчих праць про творчість Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, українську поезію та прозу.

Перекладав Єжи Єнджеєвич також твори російських, італійських і німецьких письменників. З російської переклав, зокрема, роман «Ідіот» Федора Достоєвського.

Я ще старшокласником прочитав в оригіналі роман Єжи Єнджеєвича «Noce ukraińskie, albo Rodowód geniusza» в першому виданні. Цей раритас і далі зберігається десь у нетрях мого архіву. Мені відомо ще про друге варшавське видання цього роману 1970 року. Чи були ще подальші перевидання – інформації відшукати не вдалося. Вважаю, що його саме зараз у Польщі варто було б перевидати великим накладом, нехай наші українці там займуться цим. Це було б… та що там розводитися у теперішній «дуповій» ситуації українсько-польських взаємин…

Українською мовою цей роман Єжи Єнджеєвича «Noce ukraińskie, albo Rodowód geniusza» було перекладено двічі, двічі під однаковою назвою – «Українські ночі, або Родовід генія» (і це зрозуміло, що назва ідентична у двох перекладах, адже двох варіантів, так би мовити, тут і бути не може). Переклад Віктора Іванисенка друкувався в журналі «Київ» (1988, № 10–11; 1989, № 1–5) і вийшов окремим виданням у Львові в 1997 році, а переклад Євгена Рослицького вийшов окремим виданням у Рівному в 2012 році.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

23.04.2026|09:27
Французький джаз в «Книгарня «Є»
22.04.2026|09:51
Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
22.04.2026|07:08
«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
17.04.2026|09:16
Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
15.04.2026|18:40
Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
15.04.2026|18:25
В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
11.04.2026|09:11
Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
11.04.2026|08:58
Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
07.04.2026|11:14
Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
07.04.2026|11:06
Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах


Партнери