Які ікони у нашої цивілізації? Який образ духовної реальності у сучасного суспільства?  Відповіді на ці питання пропонує Михайло Деяк у новому проекті «Infinity».  

Протягом віків цінності людей, їх уявлення про світ, естетику, мораль повністю змінились. В наш час відбувається злиття і синтез культур і релігій різних цивілізацій. Михайло Деяк в контексті глобалізації досліджує метафізичні поняття та релігійні категорії: рай, пекло, чистилище, вічність.  Художник переосмислює духовний шлях людства, пропонуючи нові образи і канони для сучасних ікон.

«Infinity» – це монохромні пейзажі великого формату. Завдяки масштабу і глибоким потужним кольорам картини  поглинають глядача у свій внутрішній простір. Вони апелюють до глибинних емоцій, дозволяють зазирнути у безодню власної душі. Ці монументальні фрески Михайла Деяка перетворюють простір галереї на храм, де час не має влади.

Художник шукає універсальні образи духовного виміру. За задумкою автора, глядач відчує біля цих картин щось надмірно особисте та інтимне: спокій, радість, відчай, самотність – кожен своє. Михайло Деяк принципово не дає картинам назви: визначення порушить принцип безкінечності. Автор має на меті сформувати простір, де люди різних релігійних і філософських поглядів, вірувань і конфесій могли б знайти свій Абсолют, свій атрактор, свою безкінечність.

Про автора: Михайло Деяк – один з найуспішніших сучасних художників України.  Він активно представляє країну на міжнародних виставках та аукціонах. У 2013 році за версією українського Forbes його картина "Табуретки" увійшла до десятки найдорожчих робіт українських художників, проданих за рік. За версією видання  Artinvestment Михайло потрапив у ТОП 20 молодих сучасних художників країн СНГ.

Михайло Деяк про проект «Infinity»: «Тиша. Безмежний, бурхливий простір дарує спокій і силу, змушуючи людину відчути себе частиною неосяжної і непідконтрольної стихії. Пустота проникає в найвіддаленіші куточки душі. У цей момент можна побачити справжню природу речей, відрізнити головне від другорядного, зазирнути в особисту безодню. Вічність, що відкриється перед людиною, вабить і лякає, несе в собі тривогу і спокій, самотність і вічне блаженство».