
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Столітній ювілей письменника Василя Фенича
11 вересня минає сто років з дня народження закарпатського письменника Василя Фенича, чоловіка, який у шістнадцять років уже друкувався у європейських журналах, а в тридцять п’ять пішов із життя по хворобі.
У короткий період, виділений йому Богом для творчості, чорною сторінкою вписалася ще і друга світова війна, яка аж ніяк не створювала умов для реалізації таланту. Але, не дивлячись ні на що, Василь Юрійович залишався активним публічно і одним із небагатьох знаних особистостей, хто у своїх публікаціях закликав народ до боротьби за незалежність та воз’єднання Закарпаття з великою Україною. Але, після 1945-го року, молодий чоловік не зміг сприйняти реалії радянської дійсності, що, певно, сприяло розвиткові зазагостренню хвороби, отриманої в тюрмі та від злиднів, у яких постійно перебувала родина. Чутливе серце талановитого молодого чоловіка, який не встиг навіть одружитися та потримати в руках хоча б одну власну книгу (видання збірок його творів були тільки посмертні), не витримало…
Близько тридцяти років талановитий художник і земляк Василь Ловска, який і тепер проживає в селі Ільниця Іршавського району на Закарпатті, вів роботу по увіковіченню пам’яті В.Фенича. Ще у ті далекі часи він зробив чудовий портрет, записав на відео спогади родичів та ровесників, підготував та добився підписання розпорядження райвиконкому по встановленню меморіальної дошки на школі, де близько року працював письменник… Але справа не зрушила з місця. Тільки в ювілейний рік до процесу підключилися друзі та однодумці Василя Ловски. На кошти жителів села виготовлено та встановлено меморіальну дошку за проектом художника-ініціатора, яку відкрили та освятили у день шахтарського села Ільниця 31 серпня 2014 року. До речі, рівно 150 років тому тут було побудовано першу штольню. Відкриття та освячення надмогильного пам’ятника має відбутися у Мукачеві у день народження письменника,тобто – 11 вересня.
Справа пошуку могили заслуговує на окрему увагу. Було відомо, що письменника поховали на Мукачівському міському кладовищі і церемонія поховання відбувався з приміщення лікарні. Часу пройшло багато, родичі могилу не відвідували, Фенич не належав до улюбленців радянської влади, тож місце поховання загубилося. Тільки тому, що біля могили ріс дуб, а за ці роки він виріс – нівроку, на цьому місці не поховали ще когось, тобто, не відбулося повторного поховання. Завдяки кропіткій архівній роботі історика і краєзнавця Андрія Світлинця, депутата райради Василя Павлище, письменника Василя Шкірі та того ж таки Василя Ловски могилу, точніше – місце поховання визначного земляка вдалося знайти. Величезного дуба зрізали, пам’ятник по проекту того ж таки В.Ловски та на кошти односельчан зробили, могилу впорядкували…
Відсутність коштів не дозволила вчасно видати збірку новел Василя Фенича. Але, питання лишається актуальним не тільки цього року – книжка таки буде. Крім того, вчителька місцевої школи, яка є правнучатою племінницею письменника, Віталія Світлик розробила урок по творчості свого родича, який буде рекомендовано провести по всіх школах району. Отож пам’ять про славного земляка житиме і надалі.
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025