
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
В Ужгороді створено українсько-чеський інтелектуальний клуб імені Івана Ольбрахта
На Закарпатті з’явилася організація, яка відкрита для всіх, хто цікавиться українсько-чеськими культурними зв’язками. Ідея створення клубу належить журналістові та письменнику Олександрові Гаврошу, який і розповів про мету організації.
- Олександре, чому саме українсько-чеський клуб, адже найближчими сусідами Закарпаття є Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія?
Та тому що у нас з чехами є шматочок спільної історії. Протягом 1919-1939 років Закарпаття було частиною Чехословацької Республіки. За ці двадцять міжвоєнних років у Чехії витворився цілий культурний пласт під назвою «Підкарпатська Русь». На жаль, досі він до кінця нерозпрацьований, тому повністю невідомий ні сучасним українцям, ні чехам.
Однак тісні стосунки Закарпаття з Чехією тривають і досі. Чеські туристи є частими гостями Колочави, а закарпатці масово працюють у Чехії. (Кількість українців там сягає двохсот тисяч чоловік). Тому виникнення клубу, метою якого є краще розуміння один одного, цілком логічне.
- Чим ваше об’єднання відрізнятиметься від інших?
Саме слово «клуб» передбачає демократичність та неформальність спілкування. Плануємо свої зібрання саме як клубні засідання – раз на місяць із загальним обговоренням та довільною ініціативою всіх учасників. Таке спілкування можна назвати і культурним дозвіллям. Тут не буде показухи чи примусу. Кожен, хто хоче і може прислужитися в тій чи іншій мірі українсько-чеському порозумінню, є для нас бажаним і цікавим.
На відміну від інших організацій, ми додаємо у назві свого клубу слово «інтелектуальний». Не тільки з огляду на те, що його активістами є журналісти, письменники, перекладачі, студенти, викладачі, але й на завдання, які клуб ставить перед собою.
- І які вони?
Наша мета – створення культурного (інтелектуального) продукту, який сприятиме пізнанню двох сусідніх і братніх слов’янських народів. У першу чергу, це перекладацька діяльність (на превелике щастя, в Ужгородському національному університеті нарешті з’явилася богемістика); це дослідження і публікації про минуле і сучасність Чехії та України; це сприяння культурному представленню Чехії на Закарпатті (виставки, зустрічі, презентації, обміни) і навпаки – представлення Закарпаття у Чехії; це створення «чеської» полички чи куточка в Закарпатській обласній науковій бібліотеці тощо.
- Плани серйозні…
- Так, тому сподіваємося на партнерські стосунки із Чеським культурним центром в Києві, на допомогу давніх друзів -- чеських та українських інтелектуалів – журналістів Олекси Лівінського, Богдана Райчинця, Рене Кочіка, перекладача Ріти Кіндлерової та інших.
- Товариство названо ім’ям Івана Ольбрахта. Чому обрано саме цю постать?
Тому що цей чеський письменник-класик кращі свої твори присвятив Закарпаттю. Його книжки («Миколи Шугай, розбійник», «Гори і століття», «Голет у долині») перекладені багатьма мовами і стали найширшою презентацією нашого краю у світі. Жоден місцевій твір на такий міжнародний успіх, на жаль, не спромігся.
- Які заходи планує проводити клуб найближчим часом?
Першочергових завдань клубу вистачає. Це і створення діяльного осередку, залучення всіх зацікавлених і налагодження регулярної діяльності; і огляд наявної чеської літератури в Закарпатській обласній науковій універсальній бібліотеці імені Федора Потушняка і створення там окремої чеської полички; створення Інтернет-групи. Плануємо заснувати й альманах, в якому публікуватимуться переклади і дослідження членів клубу. Ми відкриті для всіх, хто цікавиться українсько-чеськими зв’язками і сподіваємося на плідну співпрацю.
Фото автора
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025