Події

08.12.2008|15:50|Буквоїд

Богдан-Олег Горобчук: «Своя прозу я поки не наважуюсь оприлюднювати»

Богдан-Олег Горобчук мріє писати музику, навчитись роботи масаж та куховарити. А ще він разом із Катериною Бабкіною готує до друку книжку поезій – «Наївні поезії». Про це письменник розповів під час проведення чату на порталі «Буквоїд».

Подаємо відповіді нашого гостя на запитання читачів.

Ктатат 17:51:04 Ви маєте себе повністю? Тобто свій ресурс знаєте. Простіше... Оце і все на що здатні чи ще можете щось?
- Можу ще щось :) Оооооооооооо, скільки ще всього можу!!!!!!! :)

вагант 14:25:38 Хто луччий срєді твоїх літєратурних корєшов: 3 мьортвих, 3 живих, 3 молодих.
- Хе-хе, це надто провокативне питання. я в рейтінги не граюся. а тусю з мьортвих-живих-молодих з дуже багатьма. Зі Стахівською - то взагалі живемо в одній квартирі, ггггггггг :) і це при тому що вона - як і всі інші - просто хороша подруга :) От :)))) Ггггг ))) 

Ірина 14:29:15 Порадьте, кого можна із сучасних письменників почитати?
- Ммм, надто абстрактно :))) Ну якщо в першу чергу, і з українських - то з поезії це Лишега, а з прози - напевне - Прохасько. Ну але це як на мене. Далі вже можна розширювати горизонти:)

capelist 22:23:30 Богдане, а прізвища у вас з Павлом Коробчуком так випадково майже збігаються? Чи ви далекі родичі?) Коли очікується: - наступна книжка? - виступ в наших околицях? - славетний роман у... вже збився з ліку скільки років?)
- 1. Нєа, ми не родичі. Але це взагалі прикол був - коли ми з ним познайомились років 5 тому на якомусь галімому конкурсі, і в нас виявились майже ідентичні прізвища :) Ну але це принаймні прикольно. фішка :) Хоча навіть найближчі друзі нас іноді плутають в розмові, що завжди спричиняє здоровий і радісний сміх, гггг. 2. Наступна книжка - дуже хотілося, аби це була спільна з Катею Бабкіною збірка з чорновою назвою «Наївні поезії» - ми от буквально днями її доукомплектували і тепер обираємо, в якому б видавництві її видати (жарти, жарти, жарти). Зараз в ній близько 100 наших римованих віршів від 2002 до цього от року. Як на мене - дуже кльова книга вийшла, без зайвої скромності :) Така собі альбомна безпретензійна лірика, в нас давненько такого не виходило. Тепер її читає декілька друзів, яким ми довіряємо - хтось передмову-післямову писатиме, хтось просто покритикує - які тексти там зайві, абощо... 3. Виступ буде коли запросите до себе :) а то я за Харковом скучив, а «Барикаду» перенесли.... 4. Роман, хм, поки що все ще не писатиму :)))))))))))))

моєімйа 20:40:25 А чо ти лисий?
- Так склалося :) Історично :)

Лідія Стрельченко 18:02:36 Як ставишся до того, щоб твої тексти ставали піснями? Можливо, вже хтось намагався створювати для них музику?
- Ага, було таке. Але я хотів би радше що би то були не якісь ліричні пісні абощо - а щось таке жорстке і безкомпромісне :))) Про верлібри я мовчу:)

Лідія Стрельченко 17:59:25 У якій сфері ще хотів би себе спробувати? 
- В багатьох. Сьогодні їхав в метро, слухав гурти Nile і Behemoth і мені захотілося писати музику - хоча би на компі. Я давно про то мріяв. Але поки немає ні часу, ні натхнення, ні здібностей на те. головне - хотів би опанувати хоча би декілька простих, але необхідних професій. Наприклад - масажиста і кухаря :) Чесне слово. Навіть книгу по масажу собі купив. Написав вірш про масаж. Збираюся на курси влаштуватися... А щодо кухарства - ну це буде після масажування :)

ingoo 13:28:35 Богдане, коли в Україні нарешті з´являться Гійоми Апполінери? адже мостів через Дніпро вистачає, той же Пішоходний на Труханів… 
- Рибальський :) Я про нього вже писав :)))) Так що вже вважай є, запізнився ти із своїм питанням :)))

Лідія Стрельченко 18:07:04 Яку б роль зіграв у кіно?
- Леніна (жарт. але вже пропонували :)) насправді якось ми їздили з друзями-письменниками до Москви, на книжкову виставку Нон-фікшн. Так от, лазимо ми з Дімою Лазуткіним по якимось стендам, і біля стенду видавництва «Красний матрос» до мене підходить дівчинка з фотографом під мишкою і каже: «маладой чілавєк, у вас така видєляющяяся внєшнасць, можна вас прігласіть на роль в фільмє, то ість сєріалє. ми сабіраємся снімать сєріал об русскіх рєвалюционєрах ХІХ вєка. аставьте пажалста ваши каардінати в блакнотє, а наш фатограф фас сфатаграфіруєт». Я звісно трохи прифігів, ну але дав себе сфоткати, ну і київські координати залишив. Вочевидь - жив би в Москві - то вже зіграв би роль якогось Добролюбова чи кого там:) Хтозна:).

Артур 13:34:35 Вы человек достаточно молодой. Принято считать, что для серьезной прозы необходим солидный жизненный опыт. А еще Федор Михайлович настаивал, что «чтобы хорошо писать, надо страдать». Как Вы себя как пишущего человека определяете?
- Ну я поет. А дядя Фьодор - прозаїк. думаю - це насправді багато означає. В цьому основна відмінність між поезією і прозою: для поезії досвід не є визначальним. Тут важливіше - інтуїтивна побудова образу, щось таке... і саме тому я прозу поки не наважуюсь оприлюднювати :)) Вважаю її досить слабкою для того, щоби показувати комусь. а поезію свою - навпаки - достатньо люблю, щоби показувати :) .

моєімйа 20:41:13 Ти собі спеціально псевдонім підбирав так, щоби була сакральна абревіатура?
- Нєа. але я учергове цю історію переповідати не буду - пошукайте інтерв’ю зо мной, хоча би на сумнокомі - я про то разів 567 розказував :) Але щодо абревіатури - то я майже завжди наполягаю, щоби мене писали Горобчук Богдан-Олег - в такому випадку. А одного разу - я давав інтерв’ю журналу «Київська Русь» - то у нас ціла історія була про те, як Діма Стус наполягав, щоби мене за їх стандартами так і скорочували - Б.-О. Г., але ми все ж домоглися якогось компромісного варіанту. здається:) ну але це не заважає деяким друзям мене саме цією абревіатурою і називати:)

Лідія Стрельченко 17:58:01 Богдане-Олеже, чи є тема, на яку б ти ніколи не писав?
- Ммммм.. Якщо говорити про поезію - то це всі теми, які мене наразі не займають, і їх купа. Якихось моральних заборон переді мною як перед автором не стоїть. Не скажу, що писав би неодмінно і в першу чергу про копрофілію в українській політиці, наприклад, але якби це мене якось заділо за живе - щиро заділо би - то і про це може написав би навіть. Для мене питання щирості, спонтанності письма є основним, першочерговим. Я ніколи не сідаю задумливо перед монітором - і не починаю вигадувати: от про що б це таке мені написати, щоби читачі мене полюбили і мої книжки розійшлися мільйонними накладами. І навпаки - ніколи не думаю - про що би таке мені НЕ писати, щоби того якось неправильно не сприйняли... а щодо іншого - журналістики тощо - то тут я хіби не брався би за якісь брудні теми. Зараз із 5-м каналом ми робимо фільм про НАТО. Попри те, що це досить заполітизована тема - я вважаю, що вона потрібна для української громадськості, і тому при цьому альтернативний поет в мене тихенько сидить і тихенько мене - журналіста - критикує. Але все ж я мало зважаю на цю критику з його боку :) Попри пафос і демонстративність, навіть ця тема для мене не є забороненою. десь так :).



Додаткові матеріали

Горобчук Богдан-Олег
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери