“The Penguin Book of Hell” – не пінгвінська книга пекла. Тобто, йдеться там таки про людей і те, що від них залишається після смерті в уявленнях людей різних епох. Книга зредагована професором середньовічної історії та директором Центру середньовічних та ранньомодерних студій Університету Колораду (США) Скоттом Брюссом, визначає пекло як культурний, світоглядний топос Західної цивілізації та уяви.

Вона вийшла друком одночасно у США та Британії у відомому видавничому домі “Penguin Random House”, що спеціалізується на популярних проектах і вже викликала певний резонанс.

Книга є по суті хрестоматією ключових текстів присвячених потойбічним уявленням від Гесіодової «Теогонії» через апокрифічний «Апокаліпсис Павла» і середньовічну «Візію Тундайла» до пекла ХХ ст. – концтабірних і тюремних текстів. Звісно, не обійшлося і без класика жанру Данте й низки подібних авторів.

І хоча секуляризація сьогодні змінює уявлення, метафора Пекла лишається дуже значущою для культури. Упорядник підкреслює, що сучасні технології надали людині, власне, демонічних сил, про які наші давні попередники не могли й уявити. І хоча страх потойбічного помалу спадає, натомість небезпека перетворити у нього поцейбічне – навпаки зростає. Така діалектика підігріває інтерес до того, як наявні уявлення виникали та розвивалися. Останнього аспекту проф. Скотт торкається мало.

Оглядач цієї книги – відомий історик та культуролог, класик «нового історизму» Стівен Грінблат, який назвав збірку «антологією садистських фантазій», відвів у цьому ключову роль християнству. Ані релігії давніх єгиптян чи юдеїв, ані філософія чи етика давніх греків, на його думку, не приділяли такої уваги проблематиці потойбіччя, як християнська традиція.

Інформація: ЛітАкцент