
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
Події
Побачив світ роман «Іван Сила на прізвисько «Кротон»
Видавництво «Наш Формат» вперше в Україні видало повну версію роману «Іван Сила на прізвисько «Кротон» журналіста та письменника Антона Копинця.
Письменник був близьким другом Івана Сили (справжнє прізвище атлета було Фірцак), проводив з ним багато часу, записуючи думки та коментарі, які видав через два роки після смерті богатиря. Саме виняткові фізичні здібності Івана Сили, мабуть, продиктували долю, насичену і пригодами, і добрими друзями, прихильниками і підступними ворогами Лише в 2012 році рукопис роману повернувся в родину нащадків письменника Антона Копинця, і зараз читач матиме можливість ознайомитися з повною версією життєпису славетного атлета, оскільки у 1972 році вже після смерті Івана Фірцака світ побачив лише скорочений та ідеологічно відредагований тексту. Причиною цього було те, що Антон Копинець не був членом тогочасної Спілки письменників України і ніде не друкувався, бо двічі постраждав за прихильність України: побував у карцері за часів мадярської окупації та провів 2 роки заслання в Архангельській області.
Роман «Іван Сила на прізвисько «Кротон» можна із певністю зарахувати до кращих зразків пригодницького або й навіть авантюрного роману за всю історію української літератури і поставити в ряд із «Тигроловами» Івана Багряного, «Містом» Валер’яна Підмогильного, «Пригодами Мак-Лейстона, Гаррі Уперта та інших» Майка Йогансена та іншими вагомими зразками українських пригодницьких творів.
Цей роман буде цікавим і для любителів й дослідників етнографії, історії, географії через те, що мова самого твору надзвичайно багата та колоритна, наповнена екзотичними закарпатськими діалектами та чи не вперше в українській літературі урбаністичними описами великих європейських міст повоєнної Європи очима українця.
Головною сюжетною лінією роману є колоритна біографія найсильнішої людини у світі 1928 року - двадцятирічного Івана Фірцак - вихідця із закарпатського села Білки, що поїхав на заробітки до Чехословаччини, де своїми перемогами у бійцівських турнірах швидко здобув імідж фантастичного силача та непереможного спортсмена. Згодом Іван долучився до празького цирку та гастролював із карколомними трюками у країнах Європи та США. В афішах же спортсмен значився як «Іван Сила».
Під цирковим іменем «Кротон» Іван Сила вразив своїми надзвичайними атлетичними здібностями глядачів 64 країн світу, подолав у двобоях найсильніших людей трьох континентів та був визнаний наймогутнішою людиною планети.
На очах у захопленої публіки силач розривав залізні ланцюги, жонглював гирями, згинав цвяхи «сердечками», а коли у 1928 році його визнали найсильнішою людиною світу, на піку слави, кинув усе і повернувся на батьківщину, аби доживати віку на рідній землі.
До самої смерті в 1970 році Іван Фірцак мав славу народного кумира. Проте радянська влада не зробила жодних кроків до його офіційної популяризації, зводячи життя цієї постаті до рівня чудернацьких силових трюків, другорядності, сфери розваг та анекдотів.
Роман «Іван Сила на прізвисько «Кротон» зацікавить найширше коло читачів, навіть тих, які не особливо читають українську літературу. Вважаємо, що саме такі твори повинні бути рекомендовані для шкільної програми з літератури для обов’язкового прочитання.
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»