
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Побачив світ роман «Іван Сила на прізвисько «Кротон»
Видавництво «Наш Формат» вперше в Україні видало повну версію роману «Іван Сила на прізвисько «Кротон» журналіста та письменника Антона Копинця.
Письменник був близьким другом Івана Сили (справжнє прізвище атлета було Фірцак), проводив з ним багато часу, записуючи думки та коментарі, які видав через два роки після смерті богатиря. Саме виняткові фізичні здібності Івана Сили, мабуть, продиктували долю, насичену і пригодами, і добрими друзями, прихильниками і підступними ворогами Лише в 2012 році рукопис роману повернувся в родину нащадків письменника Антона Копинця, і зараз читач матиме можливість ознайомитися з повною версією життєпису славетного атлета, оскільки у 1972 році вже після смерті Івана Фірцака світ побачив лише скорочений та ідеологічно відредагований тексту. Причиною цього було те, що Антон Копинець не був членом тогочасної Спілки письменників України і ніде не друкувався, бо двічі постраждав за прихильність України: побував у карцері за часів мадярської окупації та провів 2 роки заслання в Архангельській області.
Роман «Іван Сила на прізвисько «Кротон» можна із певністю зарахувати до кращих зразків пригодницького або й навіть авантюрного роману за всю історію української літератури і поставити в ряд із «Тигроловами» Івана Багряного, «Містом» Валер’яна Підмогильного, «Пригодами Мак-Лейстона, Гаррі Уперта та інших» Майка Йогансена та іншими вагомими зразками українських пригодницьких творів.
Цей роман буде цікавим і для любителів й дослідників етнографії, історії, географії через те, що мова самого твору надзвичайно багата та колоритна, наповнена екзотичними закарпатськими діалектами та чи не вперше в українській літературі урбаністичними описами великих європейських міст повоєнної Європи очима українця.
Головною сюжетною лінією роману є колоритна біографія найсильнішої людини у світі 1928 року - двадцятирічного Івана Фірцак - вихідця із закарпатського села Білки, що поїхав на заробітки до Чехословаччини, де своїми перемогами у бійцівських турнірах швидко здобув імідж фантастичного силача та непереможного спортсмена. Згодом Іван долучився до празького цирку та гастролював із карколомними трюками у країнах Європи та США. В афішах же спортсмен значився як «Іван Сила».
Під цирковим іменем «Кротон» Іван Сила вразив своїми надзвичайними атлетичними здібностями глядачів 64 країн світу, подолав у двобоях найсильніших людей трьох континентів та був визнаний наймогутнішою людиною планети.
На очах у захопленої публіки силач розривав залізні ланцюги, жонглював гирями, згинав цвяхи «сердечками», а коли у 1928 році його визнали найсильнішою людиною світу, на піку слави, кинув усе і повернувся на батьківщину, аби доживати віку на рідній землі.
До самої смерті в 1970 році Іван Фірцак мав славу народного кумира. Проте радянська влада не зробила жодних кроків до його офіційної популяризації, зводячи життя цієї постаті до рівня чудернацьких силових трюків, другорядності, сфери розваг та анекдотів.
Роман «Іван Сила на прізвисько «Кротон» зацікавить найширше коло читачів, навіть тих, які не особливо читають українську літературу. Вважаємо, що саме такі твори повинні бути рекомендовані для шкільної програми з літератури для обов’язкового прочитання.
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025