Re: цензії

11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. Кременчук
Жінкам потрібна любов
"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Стефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ
Зоряний "Торф"
18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
Про Віткація і не тільки. Слово перекладача
Художні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
14.02.2025|Ігор Зіньчук
Загублені в часі
05.02.2025|Ігор Чорний
Яке обличчя у війни?
Залишатись живим
29.01.2025|Ігор Зіньчук
Прийняти себе, аби стати сильнішою
Головна\Події\Книжковий ринок

Події

14.02.2011|08:28|Буквоїд

За Ліну Костенко вступилася Ірина Фаріон

Депутат Львівського ВО «Свобода» Ірина Фаріон стала на захист Ліни Костенко. Про це йдеться у заяві, яку скандально відома «свободівка» опублікувала на партійному сайті.

Подаємо текст повністю:

«Шарварок навколо приїзду до Львова Ліни Костенко вкотре підтвердив енергетично потужну і креатину роль Слова. Вкотре довів, що література – цариця людських почуттів. Не важить – позитивних чи негативних. Головне – потужних. Без почуттів нема великих учинків. Ліна Василівна відмовилася приїхати до Львова. Це адекватно і красиво. Суть навіть не у чорноротстві Кучерявого та Кота (до речі, вперше почула ці прізвища) чи у ницому заробітчанстві Стригуна. Суть у тому, що ця Жінка завжди робить тільки те, що відчуває та хоче. Вона межово вільна і незалежна. Коли герметична, коли зранена, коли колюча і романтична. Тому така магічно притягальна.

Мимоволі проводжу паралелі між поетом та прозаїком Шевченком і поеткою та прозаїком Ліною Костенко. Хіба відносна слабкість у прозовому втіленні своїх талантів хоч якось применшує роль цих геніїв як Божих знаків цілющої енергії нашої мови? Люди потребують їхнього Слова не просто як спраглий води, а як хворий – комплексу духовних вітамінів. Тому і переповнені зали. Шевченка також зустрічали аншлагами у Москві та Петербурзі… Хіба свої гоголі скавчали від власної слабодухости та банальної заздрости. Ріка часу це все змиє. Зостануться найвищі цінності їхньої оголеної правди, одягнутої у слова-перли. Їх обох варто перечитувати хоча б з огляду на їхню спресовану афористичність та неземну метафорику: "Як ти думаєш, чому українці ніяк не можуть ідентифікувати себе як націю, навіть уже у власній державі?" "А чайка, яку зварили в каші, може себе ідентифікувати з собою?".

І не важить, чи дотримано канонів роману, повісти чи ще якоїсь літературознавчої відносности. Річ у духовій поставі тих двох геніїв, розведених у часі, але сфокусованих у моменті неймовірної спраги на спілкування з ними. Зізнаюся, що я б принципово не йшла на живу зустріч із Відункою магми нашого слова. Таїнство і містика завжди самотні. ВОНА також має право на екзистенційну самотність та витишення, а надто коли для цього є кволий привід. Поетка у гніві не менш прекрасна як у любові.

Натомість ще більше людей візьметься за читання цього літопису зраненого початку тисячоліття, психології типового приречено-зневіреного слабосилого чоловіка, зашарпано-знервованої, але не зовсім дурної жінки… Це побільшувальне дзеркало більшости українців, що, на жаль, перестали бути месниками, а хіба кров´ять морально-тілесними ранами. Ця хроніка не творить поля для героїзму, однак вона волає, аби ми стали гордими та гідними: "Мужчини імперських націй мислять категорією сили. Мужчини поневолених, але гордих націй мислять категоріями свободи".

Ю. Іллєнко зоставив нам містичні слова про свою посестру: "…а Ліна Василівна Костенко най собі блукає Зоною в пошуках втраченого раю скільки їй заманеться. Проте Вона напише Велику Книгу. Вона – еманація Христа за Його тимчасової відсутности на Землі. Коли Христос прийде знову, Ліна Василівна передасть Йому свої повноваження". Вони – це велике покоління духовних криголамів – понад часом.

Візьмімо до рук ЇЇ книжки – і втишмося, і не гризімо нашого все одно неповторного Львова. Він ні до чого. А Ліна Костенко понад усім.

Ірина Фаріон»

Як вже повідомляв «Буквоїд», Ліна Костенко перервала свій всеукраїнський тур Україною.

Про своє рішення Ліна Костенко сповістила 9 лютого Іванові Малковичу, директорові видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». 

Каталізатором такого рішення письменниці начебто стали провокативні інсинуації деяких львівських письменників, журналістів та діячів театру.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2025|10:47
В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
20.03.2025|10:25
Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
20.03.2025|10:21
100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
20.03.2025|10:19
Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
20.03.2025|10:06
«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
13.03.2025|13:31
У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
13.03.2025|13:27
Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
11.03.2025|11:35
Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку
11.03.2025|11:19
Захоплива історія австрійського лижника: «Виходячи за межі» у кіно з 13 березня
11.03.2025|11:02
“Основи” видають ілюстрованого “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича з передмовою Соломії Павличко


Партнери