
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Конні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Бомба для агресора
Юрій Щербак представив новий «документально-фантастичний» роман.
Лише трохи більш як півтора року минуло з часу представлення попередньої книжки Юрія Щербака — останньої з трилогії «Час тирана. Прозріння 2084 року». І ось світ побачило вже нове видання. У Національному музеї літератури України автор представив «документально-фантастичний» роман «Зброя судного дня». Дія твору відбувається в наші дні — щоб зупинити агресію Росії, група українських патріотів намагається створити ядерну зброю. Як ідеться в анотації, роман написано в суворій, епічний стилістиці апокаліптичного пророцтва: фантазія автора може стати реальністю історії.
На літературну подію прийшли перші читачі новинки: публіцист та літературознавець Вадим Скуратівський, поет Дмитро Павличко, директор Інституту української мови НАН Павло Гриценко, письменники Сергій Грабар, Любов Голота, Валерій Гужва та інші. Модерував зустріч письменник і видавець Михайло Слабошпицький. Також була присутня родина Юрія Щербака та численні шанувальники творчості (люди стояли навіть у проходах).
— Коли читаєш цей роман, охоплює шалене відчуття впізнаванності всього, що в ньому відбувається, — ділиться враженнями М. Слабошпицький. — Таке враження було й від попередніх трьох романів Ю. Щербака. Інколи навіть виникає якийсь спротив — не хочеш цього читати, бо вже знаєш, відчуваєш кожною клітиною свого тіла. Події відбуваються сьогодні, тут і, на жаль, не так, як нам хочеться. Макабричність нашого життя ввійшла в цей роман. Як читач із певним стажем, можу засвідчити, що такого роману — інтонаційного, сюжетного, геополітичного — в українській літературі ще не було.
— Мене вразила глибина розуміння автором атмосфери, що властива для людей, які працюють на напівлегальному стані, — розповідає ветеран розвідки, генерал-лейтенант Олександр Скіпальський. — Психологічні аспекти поведінки військовиків, співробітників розвідувальних і контррозвідувальних структур відображені дуже точно. Читаючи роман, повсякчас порівнював його з підручниками, які мені свого часу доводилося вивчати, тому можу засвідчити високий професіоналізм автора. Переконаний, що роман Ю. Щербака змусить глибоко замислитись тих, хто відповідає сьогодні в Україні за безпеку. Це — «набат» і дороговказ для Порошенка, Турчинова, керівників спецслужб».
На завершення зустрічі слово взяв Ю. Щербак: «Книжку писав упродовж року. Метод лазерного збагачення урану, описаний у творі, — реальний спосіб створення ядерної зброї. Щодо цієї теми у мене був геніальний консультант, прізвище якого назвати, на жаль, не можу. Хочу покаятись — коли відбувалось ядерне роззброєння України, я був українським демократом-лібералом, вірив у те, що ми можемо співіснувати з Москвою. У книжці «Україна: виклик і вибір» обґрунтовано пояснював, чому нам необхідно було віддати ядерну зброю. Нині в Росії залишилась, можливо, одна людина, з якою я все ще можу спілкуватися. Під час Революції Гідності ми з дружиною мешкали в 500 метрах від Майдану. Ходили туди, переживали, але коли розпочалася справжня битва, могли лише дивитися і плакати. Потім росіяни анексували Крим, розпочалася війна на сході... Відповісти на те, що відбувається, я міг лише словами, текстом. Ця книжка — відповідь на ту ситуацію, в якій опинилася сьогодні Україна».+
Роман ГРИВІНСЬКИЙ
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем