Re: цензії
- 18.01.2026|Ігор ЗіньчукПеревірка на людяність
- 16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗола натщесерце
- 16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцентФудкомунікація - м’яка сила впливу
- 12.01.2026|Віктор Вербич«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
- 12.01.2026|Микола ГриценкоВитоки і сенси «Франкенштейна»
- 11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДоброволець смерті
- 08.01.2026|Оксана Дяків, письменницяПоетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
- 30.12.2025|Ганна Кревська, письменницяПолотна нашого роду
- 22.12.2025|Віктор Вербич«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
- 22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Бомба для агресора
Юрій Щербак представив новий «документально-фантастичний» роман.
Лише трохи більш як півтора року минуло з часу представлення попередньої книжки Юрія Щербака — останньої з трилогії «Час тирана. Прозріння 2084 року». І ось світ побачило вже нове видання. У Національному музеї літератури України автор представив «документально-фантастичний» роман «Зброя судного дня». Дія твору відбувається в наші дні — щоб зупинити агресію Росії, група українських патріотів намагається створити ядерну зброю. Як ідеться в анотації, роман написано в суворій, епічний стилістиці апокаліптичного пророцтва: фантазія автора може стати реальністю історії.
На літературну подію прийшли перші читачі новинки: публіцист та літературознавець Вадим Скуратівський, поет Дмитро Павличко, директор Інституту української мови НАН Павло Гриценко, письменники Сергій Грабар, Любов Голота, Валерій Гужва та інші. Модерував зустріч письменник і видавець Михайло Слабошпицький. Також була присутня родина Юрія Щербака та численні шанувальники творчості (люди стояли навіть у проходах).
— Коли читаєш цей роман, охоплює шалене відчуття впізнаванності всього, що в ньому відбувається, — ділиться враженнями М. Слабошпицький. — Таке враження було й від попередніх трьох романів Ю. Щербака. Інколи навіть виникає якийсь спротив — не хочеш цього читати, бо вже знаєш, відчуваєш кожною клітиною свого тіла. Події відбуваються сьогодні, тут і, на жаль, не так, як нам хочеться. Макабричність нашого життя ввійшла в цей роман. Як читач із певним стажем, можу засвідчити, що такого роману — інтонаційного, сюжетного, геополітичного — в українській літературі ще не було.
— Мене вразила глибина розуміння автором атмосфери, що властива для людей, які працюють на напівлегальному стані, — розповідає ветеран розвідки, генерал-лейтенант Олександр Скіпальський. — Психологічні аспекти поведінки військовиків, співробітників розвідувальних і контррозвідувальних структур відображені дуже точно. Читаючи роман, повсякчас порівнював його з підручниками, які мені свого часу доводилося вивчати, тому можу засвідчити високий професіоналізм автора. Переконаний, що роман Ю. Щербака змусить глибоко замислитись тих, хто відповідає сьогодні в Україні за безпеку. Це — «набат» і дороговказ для Порошенка, Турчинова, керівників спецслужб».
На завершення зустрічі слово взяв Ю. Щербак: «Книжку писав упродовж року. Метод лазерного збагачення урану, описаний у творі, — реальний спосіб створення ядерної зброї. Щодо цієї теми у мене був геніальний консультант, прізвище якого назвати, на жаль, не можу. Хочу покаятись — коли відбувалось ядерне роззброєння України, я був українським демократом-лібералом, вірив у те, що ми можемо співіснувати з Москвою. У книжці «Україна: виклик і вибір» обґрунтовано пояснював, чому нам необхідно було віддати ядерну зброю. Нині в Росії залишилась, можливо, одна людина, з якою я все ще можу спілкуватися. Під час Революції Гідності ми з дружиною мешкали в 500 метрах від Майдану. Ходили туди, переживали, але коли розпочалася справжня битва, могли лише дивитися і плакати. Потім росіяни анексували Крим, розпочалася війна на сході... Відповісти на те, що відбувається, я міг лише словами, текстом. Ця книжка — відповідь на ту ситуацію, в якій опинилася сьогодні Україна».+
Роман ГРИВІНСЬКИЙ
Коментарі
Останні події
- 14.01.2026|16:37Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
- 12.01.2026|10:20«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
- 07.01.2026|10:32Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
- 03.01.2026|18:39Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
- 23.12.2025|16:44Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
- 23.12.2025|13:56«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
- 23.12.2025|13:07В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
- 23.12.2025|10:58“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
- 23.12.2025|10:53Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
- 22.12.2025|18:08«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського
