ВВС Україна: Розкажіть, будь ласка, у трьох реченнях, про що Ваша книга?

Дмитро Білий: Хлопець Данько, який живе у прикордонній фортеці у степах Дикого Поля, дізнається про таємницю Оберега, який з прадавніх часів охороняє Україну. Саме Данькові необхідно негайно зібрати всі його частини, щоб відновити магічну силу Оберега.

Хлопцю доводиться здійснити небезпечну подорож до Криму та Карпат, подолати дніпровські пороги, зіткнутися зі зловісними ворогами, які теж полюють за Оберегом, знайти друзів – козака Мамая, княгиню Ярину, бандуриста Будника та алхіміка Зенона, побувати у середньовічному Києві та Львові, відвідати Запорізьку Січ та стати свідком історичних подій ХVІ сторіччя.

ВВС Україна: Як би Ви самі визначили її жанр?

Дмитро Білий: Якось над цим не замислювався. Можливо – історичне фентезі.

ВВС Україна: Герой "Козацього оберегу" подорожує практично всією Україною – Києвом, Кримом, Карпатами, Січчю, зустрічає реальних історичних персонажів, кобзарів, казкових героїв. Це такий експрес-курс з історії й культурології козацької доби?

Дмитро Білий: Можна і так розглядати "Козацький оберіг". Якщо у читачів виникне бажання більш докладно зацікавиться історією цього маловідомого періоду нашої історії, то я буду це тільки вітати.

ВВС Україна: Яку мету Ви як автор переслідуєте передусім – навчальну чи розважальну?

Дмитро Білий: Переслідував одну мету – розповісти цікаву, містичну, карколомну історію, але на конкретно-історичному матеріалі та реаліях тих часів.

Показати, що в історії відбувалося набагато більше цікавого та містичного, ніж те, що написано в підручниках.

ВВС Україна: Ваші герої – сильні, незламні козаки, які завжди перемагають. Водночас в українській історії було багато поразок. Чи не є створення таких героїчних сюжетів, на вашу думку, певною спробою компенсувати "недоліки" історії?

Дмитро Білий: Як історик, я звик розглядати будь-яку історичну подію у тривалій перспективі. Тому поразка - лише один з етапів досягнення перемоги. В історії України перемог було не менше, ніж поразок.

Так вже склалося, що в українській історичній пам’яті топос поразки превалює над топосом перемоги. Це, певною мірою, програмує відчуття подальшої приреченості на поразку.

Я не сприймаю це. Тому і пишу про тих, хто змагається, здавалося б на перший погляд, в безнадійних обставинах, але перемагає.

ВВС Україна: Опишіть, яким Ви уявляєте свого читача: його стиль, звички, інтереси, вподобання?

Дмитро Білий: В першу чергу, я орієнтуюся на самого себе – наскільки мені самому цікаво писати, а потім перечитувати власний текст.

Коли почав писати "Козацький оберіг", орієнтуючись на дитячу аудиторію, спробував уявити, а що б мені найбільше хотілося прочитати, коли мені було 9-14 років? Ось і почав писати.

Виявилося, що цей роман із великою цікавістю читають і діти, і дорослі. І якоїсь специфічної, чітко окресленої читацької аудиторії у нього немає. Це мене дуже втішає – власне, цього я і прагнув.

ВВС Україна: Яку книжку ви прочитали нещодавно?

Дмитро Білий: Епічний історичний роман видатного сучасного американського письменника Едгара Лоуренса Доктороу "Марш до моря" про Громадянську війну в США.

З Дмитром Білим розмовляла Ганна Кундіренко