Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Літературний дайджест

26.02.2013|09:05|Gazeta.ua.

Школярі намалювали портрет Іздрика

— У школах діти думають, що всі письменники вмерли. Живих не буває, — каже лідер громадського руху "Не будь байдужим!" 32-річна Оксана Левкова.

1 лютого його учасники представили свій проект "С.Е.К.С.". Назва означає "Сучасне Епатажне Креативне Слово". Рух проводитиме уроки сучасної української літератури у старших класах.

— Коли ці чарівні дєвочки прийдуть до школи, там усі пацани полюблять українську літературу, — говорить головний редактор журналу "Однокласник" Сергій Іванюк, 61 рік. Нові учасниці руху переглядаються і пирскають. Прямують до 49-ї київської школи з поглибленим вивченням французької мови.

Активісти обирають сучасного автора і представляють його школярам. Керівник проекту Катерина Поправка 2007-го розказувала на уроках про Юрія Іздрика.

— На його "Есей про мудаків" із роману "Воццек" учні завжди добре реагували. Найскладніше було у школі на Троєщині. Замість 11-го класу мені довелося читати урок у сьомому. Семикласники — це ситуація "іграй гормон". Хлопців з останніх парт попросила намалювати Іздрика. Портрет вийшов дуже епатажний. Це був невисокий лисий дядько з великим носом. На голові сидів Кіт-Пес із мультика. В одній руці тримав "Ред Бул", в іншій — прапор Бразилії, а на ньому слово "мудак". Підліткам несподівано стало цікаво, що ж цей дядько пише, аби його правильно зобразити. Наприкінці я показала справжній портрет Іздрика. Діти були здивовані. Бо принаймні ніс вони намалювали ідеально.

У кабінеті української літератури чекають десятикласниці. Серед двох десятків дівчат — двоє хлопців. Усі вбрані у святкове. На дошці кольоровою крейдою написано "З Днем української мови!", поряд — кетяги калини. Стіни завішані картинами Тараса Шевченка.

— Сьогодні обговоримо символіку в романі Ольги Кобилянської "Земля", — оголошує вчителька Тетяна Дмитрівна. Школярі розкривають зошити. Учасникам проекту "С.Е.К.С." дають кілька хвилин після уроку.

— Хочемо показати, що письменники теж носять джинси і кеди, зустрічаються з друзями за пивом і пишуть про близькі нам речі, — розказує 18-річна Катерина Єфремова. Навчається на філолога у Києво-Могилянській академії. — Зараз дамо вам послухати, як Сергій Жадан читає свої вірші під музику. Це його проект із гуртом "Собаки в космосі".

— І я готовий палити сусідські будинки, щоби вона звернула на мене увагу, — вмикає Катерина на мобільному запис вірша "Жінка". Школярі тихо закривають книжки. Вже настала перерва. З коридору чути гамір.

— Маємо дві години на рік для позакласного вивчення сучасної української літератури, — у порожньому класі вчителька засовує під парти стільці й витирає дошку. — Ми не можемо залишати дітей на додаткові години, бо вони й так переобтяжені. Думаю, ця можливість у них з´явиться, коли навчатимуться у вузах.

— Мені не сподобалася "Земля", — каже після уроку 16-річна Валерія Золотарьова. Її довге чорне волосся зібране у хвіст. — Для мого віку таке зарано. Українську літературу взагалі важко читати, бо вона депресивна. Через специфічну стару мову дуже складний Франко. Коли вчила напам´ять Шевченка, не завжди розуміла, про що йдеться. Заучувала напам´ять, бо треба було. Після цього уроку дуже хочу почитати Жадана. Мої однолітки більше люблять сучасну зарубіжну літературу — Джоан Ролінґ чи "Сутінки" Стефані Маєр. Книжки з веселими моментами цікавіше читати українською. Думаю, ця мова багатша на прикметники, епітети. Я розмовляю російською. Українську вживаю тільки на уроках мови й літератури.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі


Партнери