
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Школярі намалювали портрет Іздрика
— У школах діти думають, що всі письменники вмерли. Живих не буває, — каже лідер громадського руху "Не будь байдужим!" 32-річна Оксана Левкова.
1 лютого його учасники представили свій проект "С.Е.К.С.". Назва означає "Сучасне Епатажне Креативне Слово". Рух проводитиме уроки сучасної української літератури у старших класах.
— Коли ці чарівні дєвочки прийдуть до школи, там усі пацани полюблять українську літературу, — говорить головний редактор журналу "Однокласник" Сергій Іванюк, 61 рік. Нові учасниці руху переглядаються і пирскають. Прямують до 49-ї київської школи з поглибленим вивченням французької мови.
Активісти обирають сучасного автора і представляють його школярам. Керівник проекту Катерина Поправка 2007-го розказувала на уроках про Юрія Іздрика.
— На його "Есей про мудаків" із роману "Воццек" учні завжди добре реагували. Найскладніше було у школі на Троєщині. Замість 11-го класу мені довелося читати урок у сьомому. Семикласники — це ситуація "іграй гормон". Хлопців з останніх парт попросила намалювати Іздрика. Портрет вийшов дуже епатажний. Це був невисокий лисий дядько з великим носом. На голові сидів Кіт-Пес із мультика. В одній руці тримав "Ред Бул", в іншій — прапор Бразилії, а на ньому слово "мудак". Підліткам несподівано стало цікаво, що ж цей дядько пише, аби його правильно зобразити. Наприкінці я показала справжній портрет Іздрика. Діти були здивовані. Бо принаймні ніс вони намалювали ідеально.
У кабінеті української літератури чекають десятикласниці. Серед двох десятків дівчат — двоє хлопців. Усі вбрані у святкове. На дошці кольоровою крейдою написано "З Днем української мови!", поряд — кетяги калини. Стіни завішані картинами Тараса Шевченка.
— Сьогодні обговоримо символіку в романі Ольги Кобилянської "Земля", — оголошує вчителька Тетяна Дмитрівна. Школярі розкривають зошити. Учасникам проекту "С.Е.К.С." дають кілька хвилин після уроку.
— Хочемо показати, що письменники теж носять джинси і кеди, зустрічаються з друзями за пивом і пишуть про близькі нам речі, — розказує 18-річна Катерина Єфремова. Навчається на філолога у Києво-Могилянській академії. — Зараз дамо вам послухати, як Сергій Жадан читає свої вірші під музику. Це його проект із гуртом "Собаки в космосі".
— І я готовий палити сусідські будинки, щоби вона звернула на мене увагу, — вмикає Катерина на мобільному запис вірша "Жінка". Школярі тихо закривають книжки. Вже настала перерва. З коридору чути гамір.
— Маємо дві години на рік для позакласного вивчення сучасної української літератури, — у порожньому класі вчителька засовує під парти стільці й витирає дошку. — Ми не можемо залишати дітей на додаткові години, бо вони й так переобтяжені. Думаю, ця можливість у них з´явиться, коли навчатимуться у вузах.
— Мені не сподобалася "Земля", — каже після уроку 16-річна Валерія Золотарьова. Її довге чорне волосся зібране у хвіст. — Для мого віку таке зарано. Українську літературу взагалі важко читати, бо вона депресивна. Через специфічну стару мову дуже складний Франко. Коли вчила напам´ять Шевченка, не завжди розуміла, про що йдеться. Заучувала напам´ять, бо треба було. Після цього уроку дуже хочу почитати Жадана. Мої однолітки більше люблять сучасну зарубіжну літературу — Джоан Ролінґ чи "Сутінки" Стефані Маєр. Книжки з веселими моментами цікавіше читати українською. Думаю, ця мова багатша на прикметники, епітети. Я розмовляю російською. Українську вживаю тільки на уроках мови й літератури.
Коментарі
Останні події
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі