Re: цензії
- 22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторкаОдного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
- 21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДитячий світ недитячого поета
- 21.08.2026|Наталія МартинюкПравда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
- 19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко
- 19.08.2026|Олена ВолинськаДиво, що рятує від прірви
- 14.08.2026|Тетяна Безушко-ГрабНезламна Олена Пчілка: відгук на роман «Мармурова жінка»
- 08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана ФранкаІсторична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»
- 06.08.2026|Віктор ПалинськийІноземець
- 04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекаркаСтрокате літо під однією обкладинкою
- 02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменницяПісля цієї книжки хочеться подзвонити мамі
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Ганна Герман: Табачник, як і Валуєв, не вічні
-Чи потрібно захищати українську мову, на Ваш погляд?
- Поки живуть люди, поки живуть українці, буде жити українська мова. А нам треба робити дуже просту річ - щоб наші діти та онуки розмовляли українською, а все далі само собою станеться.
- Чи має бути певна програма підтримки української мови?
- Чи була колись, за всю історію існування українського народу, державна політика захисту і розвитку української мови? Ніколи не було. І нинішню політику треба робити у цьому сенсі досконалішою. Але, незважаючи на це, українська мова не тільки вижила, а ще і розвивалась. Інші мови треба просто вивчати. Чим більше мов будуть знати українці, тим більший шанс, що українська мова у світі буде зауважена, і посідатиме якесь місце. Тому що лише знаючи світові мови, ми можемо пропагувати і розвивати власну мову. Іншого шляху немає.
- А як Ви ставитися до ініціатив щодо зменшення кількості годин української мови у школах?
- До цього треба ставитись по-філософськи і досить спокійно. По-перше, Табачник, як і Валуєв, не вічні. А по-друге, така є ментальність українського народу. Наші люди радше зроблять ефективніше, коли треба робити навпаки. Згадайте роки, коли при владі була помаранчева команда, тоді навпаки було, я б сказала, певне нав´язування української мови для східних регіонів, для Криму, але це дало цей ефект. Така вже природа українців, що, коли їм забороняти, то вони краще будуть за це боротись. Тому я не знаю, чи ці смішні ініціативи нинішнього Міністерства освіти матимуть той ефект, на який розраховують їхні ініціатори.
- Як можна популяризувати українську мову?
- Українство потрібно робити природнім, а не титульним. Бо коли чуєш знаменитих «проукраїнських» політиків, діти яких говорять винятково російською мовою, і навіть не намагаються вставити бодай українські фрази, тоді бачиш наскільки це нещиро.
- А що з цим можна робити?
- Колись на Галичині коли батьки сварились, то сварились німецькою мовою, щоб не розуміли діти, або у Чернівецькій області румунською чи польською. Завжди мова панівної нації жила у той чи інший спосіб. Чим більше мов будуть знати українці, тим більш відкритим їм буде світ.
- Тобто, Ви не вбачаєте у цьому проблеми?
- Українська мова пережила Валуєвські укази, українська мова буде існувати і розвиватися доти, доки будуть жити на світі українці. Тому я оптимістично налаштована, і вірю, що державна мовна політика буде покращуватися. В Україні кожна людина матиме змогу говорити тією мовою, яку вважає для себе рідною. Більше того, крім рідної, кожен українець буде знати ще по кілька європейських мов. Отакий рівень освіти мусить бути в Україні.
Коментарі
Останні події
- 23.08.2026|14:30Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
- 19.08.2026|13:05Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»
- 17.08.2026|13:18Дівчина, яка не витримала власного життя: Гейден Панеттьєр, Кличко і Україна
- 16.08.2026|21:26Література на смак — у прямому сенсі. І це не жарт
- 14.08.2026|11:19Від вікторіанської класики до богинь Олімпу: які книжки видавництво READBERRY готує на осінь 2026 року
- 14.08.2026|11:16Розпочався конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2026 рік
- 13.08.2026|16:17Від полиці до читача: українська книга без кордонів
- 11.08.2026|08:03«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Красне письменство»
- 10.08.2026|20:33BestsellerFest у Львові: спалені ворогом книжки, довжелезні черги по автографи і пів мільйона для «Азову»
- 10.08.2026|20:30Yakaboo Publishing видає книжку «Привиди Бахмута: спогади снайпера» — особисту історію командира легендарного підрозділу
