
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Тіло і доля у царстві Хроносу
Лише фентезі спроможне вирішити реалістичні проблеми нашого часу.
Автори цих книжок оперують у своїх творах такими сакральними поняттями, як «час», «доля» і «шлях». І нехай фантазійна стилістика дещо спрощує сприйняття цих складних філософських категорій, але завдяки їй важкий досвід чужих культур, яким обтяжена епоха постмодерну, набуває ознак нестримної легкості нашого з вами буття.
Так, наприклад, у черговій утопії «Хронос» Тараса Антиповича дія відбувається у недалекому майбутньому, але питання, що їх автор ставить руба, належать до «старих добрих часів» нашого сьогодення. Химерність часу і приреченість долі, громадська думка і приватна особа, світ високих технологій і потаємне дно людських стосунків. І якщо у попередній збірці «Тіло і доля» нашого автора відкидалась теза Потебні про те, що мова — це душа народу, і тіло людини ставало її домом, то в романі «Хронос» оперують більш невловними речами. Час — ось що стало товаром на ринку майбуття, а в суспільстві — завдяки хрестоматійному злому професору — панує темпоральна злочинність, у людей крадуть їхні життя, і вираз «убити час» перестав бути жартом, перетворившись на грізну зброю. Вражаючі історії депутатського синка, що гине від передозування, старого актора, який мстить за «спустошену» дружину, цілого кабінету міністрів, яким керує злий карлик, що наче вимандрував iз казок Гофмана, складаються в картину техногенного свавілля.
Дебютний роман «Бурецвіт» Марії Ряполової — це фентезі з більш мирним сюжетом. Його героїня — така собі Амелі з однойменного фільму, помножена на вчену–біолога у виконанні Уми Турман. Але та керувала стихіями, а наша дівчинка командує у крамниці рослинами: плющ у неї ловить грабіжника, особливі квіточки, якщо хтось поряд лається поганими словами, виділяють неприємний запах, а трояндові кущики–вампіри треба годувати власною кров’ю. Роботи в неї непочатий край: наговорити компліментів кактусові, побалакати з водоростями. А серед краму — дивовижні рослини: співочий кущик, плакуче деревце, кактус мудрості, лілія екстазу. І ось до крамниці приходить хлопчина, який шукає орхідею долі. «Людина, яка віддає свою долю, помирає?» — питає він. «Так, але не в звичному сенсі, — відповідають йому. — Може, тіло і продовжує життя. Це вже не має значення. Ця людина... вона вмирає в ширшому сенсі». Тіло і доля — хіба не явний перегук iз вищезгаданим твором Тараса Антиповича?
Утім поєднати тіло з долею у романі «Бурецвіт» допоможуть лісовички, побережники, русалки та інші представники української демонології. Заплутатися дуже легко, і тому бажано мати напоготові бажання дочитати до кінця. Коли ж не терпиться, то можна хіба зауважити, що чаклун відібрав у хлопця долю раніше, ніж той устиг загинути. Але, навіть бігцем переповівши фабулу твору, все одно не розкриємо всіх таємниць його карколомного сюжету — вистачить і тілу, і долі, і вбивцям часу, щоб насолодитися його барвистими перипетіями.
Чимало стежок–доріжок у мовно–стилістичному сенсі доведеться також сходити, знайомлячись iз повістю «Сім воріт» Олени Захарченко. І шлях простелиться крізь брами приватної географії: Київ—вокзал, Київ—Фастів, Фастів—Козятин, Козятин—Шепетівка, Шепетівка—Здолбунів, Здолбунів—Красне, Красне—Львів. Стартова ритмомелодика викладу епічна, в стилі Генрі Лонгфелло, але, звісно, в урбаністичному аранжуванні: «Сів я за кермо, і завів я мотора свого, міцного, старого бензинового мотора завів, і став їхати». І це не дивно, якщо зважити, що героя–лікаря звати Кирило Мефодієвич, а героїню на ім’я Марина Чех кличуть Інанна, і кличе її так київський бомж, а за сумісництвом — шумерський бог Енкі, який також хлопця її зве Гільгамешом. Знову ігри з часом у чужому тілі, що ніяк не відцурається власної долі?
Серед інших екзотичних персонажів, з появою яких регістр оповіді в «Семи воротах» змінюється від студентського сленгу до базарної балачки, — продавщиця з базару Наталя, древнє божество Наташка і горобець Елфі. Ось така от захоплива міфологія, дарма, що час і доля героїв рухаються зачарованим колом класичних сюжетів на кшталт «Москва—Пєтушкі» Венедикта Єрофєєва, або «Московіада» Юрія Андруховича. А що такого? «Я — Інанна, — виголошує героїня, — і можу швендяти в підземне царство через ті брами, скільки схочу». І це вже ознака нашого постмодерного часу, коли текст змішується з контекстом, чуже тіло впливає на твою долю, а прив’яла наукова фантастика минулих десятиліть несподівано розквітає буйним квітом сучасного фентезі.
Ігор БОНДАР–ТЕРЕЩЕНКО
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем