
Re: цензії
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
- 16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаПравда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
Видавничі новинки
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
«Записки…» українського божевілля
Коли людина у 80 років наважується видати перший прозовий твір, то робить це навіть більш ніж усвідомлено. Такий творчий подвиг – від неможливості не зробити його.
У випадку з Ліною Костенко, одним із найбільших моральних авторитетів українців, совістю нашої нації, це повинен бути меседж усьому народові. Меседж, виношений і виважений роками. Переосмислений і відредагований енну кількість разів. Саме таке послання я як читач шукала у дебютному романі славетної поетеси Ліни Костенко «Записки українського самашедшого».
Суцільне божевілля! У такому стані живе головний герой роману Ліни Костенко, 35-річний програміст з Києва. Його мозок не витримує перевантаження від негативної інформації, яка щодня ллється на нього зливами зі шпальт газет та екрана телевізора. Убивства і теракти, повені і пожежі, автомобільні аварії і авіакатастрофи… Чорною ниткою через усі людські та природні катаклізми проходить жорстоке убивство журналіста Георгія Гонгадзе, з яким Україна перетнула «міленіум». Герой роману записує (у буквальному розумінні цього слова) усі новини, які день за днем вибивають його з колії, не дають спокійно спати і дихати на повні груди. На сторінці 50-ій уже й у читача від такого інформаційного «передозу» голова йде обертом. Підсвідомо хочеться закрити книгу, бо ж і сам живеш у подібному новинному буревії… Але робиш зусилля – і продовжуєш читати. У пошуках «меседжа».
Авторка роману ретельно занотувала усі важливі події, які сталися в Україні та світі від початку нового тисячоліття – і до Помаранчевої революції. Тільки не подумайте, що роман складається лише з одних хронікальних повідомлень. Ні, він насичений оцінками – гострими і безкомпромісними, які підкріплюються влучними цитатами з Гоголя та Булгакова. Діагностуючи сьогодення, головний герой книги безжально критикує всіх і вся: глобалізацію, корупцію, війни, «топових» українських політиків та їхні дії, літературний процес і навіть пірсинг у пупцях молоденьких дівчат… Читаючи, лише мимоволі отямлюєшся, що все це, за сюжетом твору, мали б бути думки 35-річного чоловіка (з образом цього героя в уяві читача узагалі раз у раз спрацьовує, за Станіславським, «не верю!» – якийсь він уже надто неправдоподібний). Як не крути, перед очима стоїть образ Ліни Костенко. І кожна теза сприймається не інакше як саме її моральні настанови. Під вагою авторитету Ліни Василівни таке моралізаторство здебільшого прочитується як істина в останній інстанції. Хоча читач думаючий (а «Записки українського самашедшого» навряд чи потраплять до рук іншого читача) все одно усе приміряє на власний досвід, порівнює із власними думками та переживаннями.
У більшості погоджуєшся із вердиктами, які письменниця виносить сьогоденню. Але деякі її оцінки, як-от відкрита симпатія, навіть більше – неприхований пієтет на адресу Віктора Ющенка, якого Ліна Костенко називає «нашим нетиповим прем’єр-міністром» (за часів президентства Леоніда Кучми), викликають підсвідомий супротив. І тут розумієш, у чому основний прокол роману – у його неактуальності. Він уже навіть не про вчорашній, а про позавчорашній день. Мені, як, упевнена, і більшості свідомих українців, неймовірно цікаво, як Ліна Костенко, яка роками уникала публічності, за думками якої наш народ спраглий, оцінює все, що відбулося і відбувається в Україні. Але у цьому конкретному випадку чітка громадянська позиція поетеси стала б усім нам більше у пригоді тоді – у переломних 2001-му та 2004-му, коли українці вийшли на майдани і відчули, що таке бути народом, з яким рахуються. Тоді, а не тепер, на початку 2011-го, коли поїзд української демократії давно збився з курсу. Коли той же ж «нетиповий прем’єр-міністр» спричинився до цього…
Який меседж я віднайшла у «Записках…». Зізнаюся, я розгублена… Що хотіла цим романом повідати українцям Ліна Костенко? Що все в Україні погано? Що ми народ безхребетних? Що профукали свою вистраждану поколіннями і людськими життями незалежність? Що «маємо те, що маємо»? Так ми й самі добре знаємо про всі наші біди. Блискуча публіцистика і майстерне літописання Ліни Костенко, яке, без сумніву, розтаскають на цитати, вкотре підтвердило усі діагнози, що записані в історії хвороби незалежної України. Добре хоч, що останні рядки роману дають українцям надію: «Сторінку можна видерти. Історію – ні. От і настав наш День Гніву. Лінію оборони тримають живі». Тримаємо і триматимемо.
Галина Гузьо
Додаткові матеріали
- Ліна Костенко презентувала «Записки українського самашедшого». ФОТО
- Щоденник одного невдахи
- Ліна Костенко: Настав наш День Гніву
- «Записки українського самашедшого» - політичний памфлет Ліни Костенко
- Роман Ліни Костенко — рупор сьогодення від «диванної картоплини»
- Лінія оборони Ліни Костенко
- «Записки українського самашедшого» як рятівний електрошок
Коментарі
Останні події
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
- 18.08.2025|19:27Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
- 18.08.2025|19:05У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
- 18.08.2025|18:56Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
- 18.08.2025|18:51На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»
- 17.08.2025|11:36«Книжка року’2025». ЛІДЕРИ ЛІТА. Номінація «ВІЗИТІВКА»
- 16.08.2025|08:45«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
- 15.08.2025|07:22«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»