
Re: цензії
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Андрухович VS Нацкоммор
У п’ятницю 15 січня від 18-30 до 21 години, українські митці боролися з цензурою.
Боролися креативно – навіть нове слово придумали.
"Нацкоммор" – абревіатура. Її дуже вподобав Юрій Андрухович "за оту часточку ¬- мор". Це слово придумав Євген Захаров для позначення НЕК з питань захисту суспільної моралі.
Акція "АнтиНЕК: ні цензурі!" мала на меті показати боротьбу із міфічним Нацокммором титанів, щоб не сказати корифеїв, Юрія Андруховича, Леся Подерев’янського й Андрія Бондара. В релізі заявляли також Сергія Жадана, але харківський поет не приїхав з особистих причин.
Судячи з вчорашньої акції, Нацкоммор можна побороти словом.
Спочатку Бондар зачитав жартівливе звернення НЕК із проханням вилучити з обігу української мови слова та словосполучення на кшталт "попи здували, шабля, гребля, член-кореспондент".
Потім Андрухович читав свої оповідання з нового твору про міста. Щоправда, були вони порівняно не першої свіжості – майже все те ж саме вже звучало у вересні на вечорі "Культпохід 2х2".
Ці тексти до цензури чи боротьби з нею мали доволі опосередкований стосунок – там ішлося про Єнакієве, про проституток у готелях Києва та Мінську, а також про в’язнів і директора-філолога-германіста однієї швейцарської тюрми.
Сергія Жадана не було. Його втіленням на сцені стали голоси Андрія Бондаря та Юрія Андруховича, що виконали декілька поезій Жадана зі збірки "Ефіопія".
Кульмінацією, судячи з реакції зали, став виступ Леся Подерев’янського, котрий прочитав свою знану напам’ять багатьом присутнім п’єсу "Блєск і ніщєта під*расів".
Трохи розбавив старі тексти новий – спіч Богдана Бенюка, члена НЕК з питань захисту суспільної моралі. Вийти на сцену його попросила записка з залу наприкінці вечора.
Спочатку Бенюк розповів неполіткоректний анекдот про єврея та араба (тут можна згадати про словосполучення "розпалювання міжрелігійної та міжнаціональної ворожнечі), потім матюкнувся у відповідь на зауваження якоїсь дівчини-глядачки і виголосив неоднозначну тезу про "триматися однієї крові".
В дещо політичній площині вечір і добігав кінця. Від правих тез про кров перейшли на вибори. І сталося очікуване: поставили запитання "За кого будете голосувати?"
Присутні митці дружньо відповіли "За …". Частина залу зааплодувала, частина залу обурювалася, як можна голосувати за "слабака".
Кінець-кінцем хтось із глядачів таки запитав, чи довго триватиме "агітація". Бондар пообіцяв припинити 16 січня о 00 годині 00 хвилин.
Та навіть попри політику та емоції навколо питань цензури, весь вечір не полишало враження, що митці просто знайшли красивий привід зайвий раз нагадати про себе публіці.
Що їх спонукало до акції боротьби з НЕК? Судова справа Олеся Ульяненка почалася в березні 2009 і наприкінці листопада минулого року завершилася. Олександра Володарського не посадили, а спокійно-собі випустили під підписку про невиїзд. Приводом міг стати хіба свіжий інцидент – загроза заборони прокату російського фільму "Ми з майбутнього – 2".
Чому не протестували раніше? Андрухович пояснив, що рік тому, коли почалася справа Ульяненка, йому не хотілося чинити якось банально й обмежуватись підписанням петицій чи листів до органів влади.
Кінцева мета, задекларована Андруховичем – це скасування НЕК: "У цій ситуації нічия нас не влаштує".
Ірина Славінська
Додаткові матеріали
- Олесь Ульяненко: Мій роман «Жінка його мрії» ніхто не цензурував
- Юрій Андрухович: «Я на замовлення не пишу - навіть для дітей»
- Жадан, Андрухович, Бондар і Подерв’янський проти цензури
- Олесь Ульяненко проти Нацкомморалі
- Розпочався судовий процес Олеся Ульяненка проти Нацкомісії з питань моралі
- Нацкомісія з моралі заборонила дві книжки
- Тінь моралі
Коментарі
Останні події
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні
- 03.10.2025|10:47В Ужгороді вийшла книжка відомого українського поета Олександра Олеся про Карпатську Україну
- 03.10.2025|10:44Кохання, війна і вибір між двома світами: Ірена Карпа представить свій новий роман у Луцьку
- 30.09.2025|19:02Український ПЕН оголосив 20 проєктів-переможців стипендійної програми
- 30.09.2025|18:58Вʼятрович на Форумі видавців презентує новинку «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
- 29.09.2025|09:04Я матір попросив: – ось тут мене вроди!
- 29.09.2025|09:01Що читають українські діти: ТОПи видавництва «Ранок» на «Книжковій країні»
- 25.09.2025|14:50Оприлюднено довгі списки Книги року ВВС-2025