Re: цензії

Класиками не народжуються – ними стають. Та, перш ніж спочити на лаврах й стати «вічними», усі були звичайнісінькими дітьми, що пустували, нудьгували, мріяли, читали, – як і славнозвісні герої та героїні цієї добірки.

Туве Янссон придумала мумі-троля як карикатуру на Канта

Традиційно літні канікули Янссони проводили на острові. Стіни їхньої вуличної вбиральні зсередини були оббиті картоном, на якому уся сім’я провадила жваве «листування» та навіть дискутувала на філософські теми. Якось один з братів написав там невеличку історію про Канта, під котрою Туве вирішила намалювати найбільш негарну істоту, яку тільки можна було вигадати, – власне так з’явився перший мумі-троль, котрий згодом став особистою емблемою-підписом авторки, зокрема під антигітлерівськими плакатами наприкінці 30-х років минулого століття.

Домашніми улюбленцями Беатрікс Поттер були кролики, миші, жаби, ящірки і тритони

Разом із молодшим братом Беатрікс уважно вивчала зовнішність, поведінку кожної тваринки, роблячи численні замальовки. Коли сім’я вирушала на літо до Шотландії, діти брали з собою і увесь звіринець – у паперових коробках, кількість котрих щоразу збільшувалась після повернення додому. Серед цих улюбленців був кролик Бенджамін, який обожнював ласувати гарячими грінками з маслом та солодощами, – саме його авторка взяла за прототип однойменного казкового героя, що доводиться двоюрідним братиком кролику-непосиді Пітеру.

Джон Рональд Руел Толкін народився в Африці

Той, хто придумав Середзем’я і його мешканців, побачив світ у столиці тодішньої Оранжевої Республіки – містечку англійських колонізаторів Блумфонтейн (тепер це адміністративний центр Південно-Африканської Республіки), – котре він назавжди залишив у 4 роки, надалі проживаючи з матір’ю та братом у Британії. Завдяки своєчасній реакції дорослих, Джон не помер від укусу тарантула у ранньому дитинстві – можливо, якраз через цей випадок небезпечні павуки доволі часто трапляються у творах Толкіна, як-от «Гобіт» та «Володар перснів».

Агата Крісті змалювала міс Марпл з рідної бабусі

Майбутня королева детективу мала щасливе дитинство, у неї були люблячі батьки, що завжди виконували усі обіцянки. Дівчинка дуже любила свою бабусю по материнській лінії, Ілінґ, котра «була незлостивою людиною, але завжди чекала найгіршого від всіх і вся, і з лякаючою регулярністю її очікування виправдовувалися», – саме вона втілена у образі найпопулярнішої героїні Агати Крісті – «старої, розумної, традиційної англійської леді» міс Марпл, – яку цілком справедливо можна вважати найбільш ерудованим жіночим персонажем у світовій літературі.

Станіслав Лем – уродженець Львова

Польський письменник-фантаст, чиї твори перекладено рекордною кількістю мов, у віці 4 років вмів читати і писати. Станіслав ріс допитливим, спостережливим хлопчиком, з багатою уявою. У цьому можна пересвідчитись, прочитавши його автобіографічну повість «Високий Замок», в якій очима дитини розповідається про життя у міжвоєнному Львові. Леми проживали на вулиці Браєрівській, 4 (нині Лепкого), – опис їхньої квартири запозичила для свого роману «Дім для Дома» українська письменниця Вікторія Амеліна.

Джек Лондон був устричним піратом

Перший в історії американський письменник, що заробив мільйон доларів завдяки власній творчості, міг не з’явитись на світ: його мати, будучи при надії, хотіла накласти на себе руки. До 8 місяців хлопчиком опікувалася чорношкіра годувальниця, яка через 13 років позичила Джеку 300 доларів на придбання старої рибацької шхуни, – на ній він на чолі ватаги підлітків нелегально ловив устриць та креветок у бухті Сан-Франциско, де й отримав прізвисько «Король устричних піратів».

Люсі-Мод Монтґомері зростала в садибі Зелені Дахи

Дівчинку виховували дідусь з бабусею серед мальовничої природи канадського острова Принца Едварда. У віці 9 років Люсі розпочала писати вірші та вести щоденники, що стали основою для серії автобіографічних бестселерів про сирітку-мрійницю Енн Ширлі із Зелених Дахів, – серед фанатів цієї героїні були Марк Твен, особистий лист-подяку від якого письменниця зберігала під подушкою, та Астрід Ліндґрен, котру образ рудоволосої дівчинки з поетичною душею надихнув створити образ Пеппі Довгапанчохи.

Ернест Гемінґвей рибалив з 4 років

Автора книги «Старий і море», завдяки якій він отримав Пулітцерівську премію та Нобелівську премію з літератури, навчав рибалити дідусь – їхня дружба, як і щасливі спогади спільного дозвілля, згодом знайшли відображення у багатьох творах Гемінґвея. У дорослому віці культовий американський письменник першим зловив рибу, котра отримала свою назву на його честь, – Neomarinthae Hemingwayi, – а також побив світовий рекорд, впіймавши за один день 7 марлінів.

Бел Кауфман – онука Шолом-Алейхема

Авторка найвідомішого твору про школу – роману «Вгору сходами, що ведуть униз» – народилася в Берліні, у родині письменників: її дідусь був класиком єврейської літератури, а з-під пера матері, Лялі Кауфман, побачила світ майже тисяча оповідань. У дитинстві Белла проживала в Одесі, де у віці 10 років вийшла друком її перша поема «Весна».

Гарпер Лі вчилася в одному класі з Труменом Капоте

Нелл, наймолодша дитина у сім’ї юриста, була дівчиськом-шибайголовою, яка товаришувала з тихим сусідським хлопчаком Труменом, – згодом він став прототипом Ділла Гарріса у пулітцероносному романі-бестселері Лі «Убити пересмішника». А Капоте, в свою чергу, втілив подругу дитинства в образі безстрашної шибениці Айдабель – у романі «Інші голоси, інші кімнати».

Олеся Кізима