Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Літературний дайджест

4 книги, які допоможуть пережити «веселі» часи

«Веселі, брате, часи настали. Нове майбутнє дарує день!» Пісня «Океану Ельзи» вже другий місяць неймовірно актуальна. Втім, скоро цей дивний період завершиться, і ми врешті зможемо випити кави з друзями й поділитись свіжими книжковими враженнями. Зокрема розказати й про книги, які допомогли пережити ці «веселі» часи.

«Саме час знову запалити зірки», Віржіні Ґрімальді
 
Український переклад твору письменниці, яка минулого року потрапила у ТОП-10 найпопулярніших французьких романістів за кількістю проданих книг, з’явився дуже вчасно. Ця книга – саме те, що потрібно у самоізоляції, коли підвищений рівень тривоги, коли не дуже розумієш, а що буде далі, коли трохи боїшся планувати і мріяти. Головній героїні Анні 37 років, у неї двоє доньок, вона розлучена, по вуха заклопотана роботою та тим, як повертати кредити. До того ж днями її звільнили, й Анна абсолютно не розуміє, як їй «тягнути» дітей і що робити далі. Вибивши з керівника компенсацію, яка належить їй за законом, жінка приймає авантюрне рішення – позичити у батька будинок на колесах й гайнути у… Скандинавію.
 
У творі багато описів Данії, Норвегії, Фінляндії – аж таких, що нарешті хочеться втілити свою давнішню мрію й побачите все це на власні очі. Дуже душевно описані переживання матері за долю своїх дітей – цим авторка надихає вкотре сказати своїй мамі «дякую». Люди, які зустрічаються Анні та її донькам протягом подорожі, діляться своїми історіями, порадами, й чимало з них заспокоюють та запевняють, що всі кризи минають. Завжди минають. «Упродовж усього життя ми оцінюємо те, що з нами стається, тішимося або нарікаємо на долю. Однак до останнього моменту не знаємо, чи справді то була причина радіти, а не плакатися. Ніщо не стоїть на місці, усе змінюється. Не сумуй, адже те, що з тобою сталося, можливо, велике щастя».

«Підкори свій Еверест. Як поразку перетворити на перемогу», Тетяна Яловчак
 
Авторка книги – перша українка, яка піднялась на сім найвищих вершин світу. «Підкори свій Еверест» – її перша книга, в якій альпіністка розповідає про те, що шлях до мети може бути дуже складним. Наприклад, вимагати від тебе перебування на висоті більш ніж 5 тисяч метрів протягом сорока днів, під час фінального сходження відмовитись від сну на цілих 72 години та 23 години бути у русі. Але все це заради мрії!
 
Масштабна ціль може розпочатись навіть із вислову, почутого по радіо. З Яловчак саме так і було. Під час одного із радіоефірів вона почула вислів «Інколи варто перевернути цей світ догори дриґом... А потім піти й підкорити Еверест». У книзі розповідає про те, в яких умовах живуть альпіністи у першому базовому таборі (висота 5200 м) та другому (висота 6400 м). Що відбувається з організмом на висоті вище семи тисяч метрів. Скажімо, від нестачі кисню були випадки, коли хтось починав розмовляти з власною ногою, а хтось планував викликати таксі… Про те, що жінка завжди залишається жінкою – у базовому таборі в палатці Тетяни був улюблений парфум та книга Пітера Мейла. І, звісно ж, книга про те, як поразки можуть перетворитись на неймовірні перемоги. «Я не кличу вас у гори, я закликаю визначати масштабні цілі – такі як Еверест, – і досягати своїх вершин!», – надихає авторка.

«Обійми мене», Симона Чіраоло
 
«Обійми можуть зробити багато доброго, особливо для дітей», – запевняла Принцеса Діана. І з цим висловом важко посперечатись. У «веселі» часи ми всі потребуємо обіймів. Вони дають відчуття комфорту, безпеки й любові. Крім того, під час обіймів виробляється окситоцин, який відповідає за зниження тривожності й загострення відчуття захищеності. Те, що потрібно саме зараз, чи не так?
 
Симона народилась в Італії – в країні, яку неможливо уявити без обіймів і поцілунків у щічку. Тому у невеличкій, гарно ілюстрованій книжці вона передала важливість теплої складової нашого життя. Головний герой – кактус, який також потребує обіймів. Втім, він колючий і бажаючих обійнятись із ним небагато. Та й родичі маленького кактусика не вірять у те, що обійми потрібні кожному...

«Ілюстрована історія кіно», Адам Оллсач Бордмен
 
Автор цієї книги вивчав мистецтво і культуру в англійському Університеті мистецтв Лідса. Він ілюстратор, який закоханий у кіно та вміє про це цікаво розповідати. У цій енциклопедії дає відповіді на найбільш популярні запитання, які стосуються роботи кіноіндустрії. Як віднайшли фоточутливу плівку для відтворення зображень? Як Томас Едісон пов´язаний із найпершою кіновиробничою студією? Як створювався перший звуковий фільм, виглядали перші кіностудії та кіносеанси?
 
Крім того, «Ілюстрована історія кіно» дозволяє детальніше дізнатись про кожного з учасників кінопроцесу на знімальному майданчику. Бордмен обіцяв, що читачі будуть знати «буквально все – від того, як змінювалася стилістика костюмів та декорацій, до того, як удосконалювалися будова і функції самої кінокамери». І своєї обіцянки дотримався!


Додаткові матеріали

04.04.2020|16:05|Re:цензії
За завданням гетьмана
27.03.2020|09:17|Re:цензії
Василь Кузан: Найбільше захоплення викликав у мене роман Тані П’янкової “Чужі гріхи”
17.03.2020|20:42|Re:цензії
Зеленський рекомендує на карантині читати Чака Паланіка та Оксаниу Забужко
02.03.2020|12:06|Re:цензії
Анатолій Дністровий. «Моя читацька тріада: перечитування улюблених авторів, фахова література і зумисно хаотичне читання»
29.02.2020|20:27|Re:цензії
Євген Баран: Хотів би щось прочитати українське авантюрне – щоб як у Шевченка «із задоволенням і не без моралі»
26.02.2020|08:25|Re:цензії
Степан Процюк: “Графоманія починає вбивати талановиту літературу”
19.12.2019|16:16|Re:цензії
Емоційний заряд, який не заб’є ворожа артилерія
16.12.2019|12:07|Re:цензії
Щоб не згасали вогники любові
15.12.2019|21:59|Re:цензії
Авангардні кроки Миколи Савчука в “Огневергах арканів родинних”
14.12.2019|15:02|Re:цензії
Думки - живі і розумні істоти
29.11.2019|13:43|Re:цензії
Зриме й незриме в поетичному життєруху Романа Офіцинського
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери