Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
«Коханець леді Чаттерлей»: заборонений плід літератури
Де межа між еротикою та порнографією? Чи ведуть тілесні та душевні хиби до комплексів? Чи призведе відвертість нашого часу до органічного сприйняття сексуальності?
На ці та інші теми говорили художники Романа Романишин, Андрій Лесів (Творча майстерня «Аґрафка») та поетеса Олена Гусейнова на презентації українського перекладу скандального роману Девіда Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей».
«Девід Герберт Лоуренс – це продукт Вікторіанської епохи, коли люди застібали верхній ґудзик на сорочці, а про тілесність не могло бути й мови, – почала розмову Олена Гусейнова. – Не дивно, що роман «Коханець леді Чаттерлей» був оголошений порнографією і пролежав на полиці довгих 30 років. Пізніше поети писали: секс з´явився в Європі у 60-тому році, коли надрукували «Коханця леді Чаттерлей». Що ж... тоді в Україні секс з´явився у 1998 році, коли цей роман переклала Соломія Павличко».
Непросто було й займатися ілюстрацією скандального роману. Адже зображення повинні були передавати сексуальну напругу твору, але при цьому не скочуватися у порнографію. У 2015 році мадридське видавництво замовило ілюстрації українським художникам – Романі Романишин та Андрію Лесіву, Творчій майстерні «Аґрафка». І ось, на цьогорічному Книжковому Арсеналі у Києві відбулася презентація українського перекладу Соломії Павличко у віртуозному оформленні «Аґрафок». Книга вийшла у «Видавництві Старого Лева».
«Робота над ілюстраціями була складною, – згадує Романа. – Щоб знайти потрібні образи, ми вирішили дослідити, як висвітлювали еротичні теми у мистецтві від найдавніших часів: починаючи від наскельного живопису до художників-модерністів. Найбагатшою, звісно, виявилася античність. Наприклад, у книзі є ілюстрація з грибами-фалосами. Цей образ взятий з античної вази, де жінка поливає гриби фалічної форми. Також ми досліджували мистецтво Японії – численні дереворити, адже японська культура не заперечує тілесність, сприймає оголення органічно. Доказом тому є хоча би приклад спільних лазень».
«Було важливо, щоб ілюстрації тримали еротичну напругу, але були аскетичними водночас, бо дія роману відбувається у 1917 році. Оскільки історія розвивається у шахтарському поселенні, ми вирішили використати техніку вугільного рисунка, а власне напругу передали яскравими пурпуровими елементами, – пояснив Андрій Лесів. – Основним образом є рамка, яка окреслює усі ілюстрації. Бо усе життя героїв затиснене в рамки суспільної думки. До кінця роману ця рамка на ілюстраціях стає все тоншою, а наприкінці взагалі розривається. Образом героїні Конні є пташка, бо вона досліджує власну сексуальність і вчиться літати».
Читайте також: Маркетинг to read: нові видання Книжкового Арсеналу
«Ніхто не питає нас, чи готові ми жити за нормами суспільства, – продовжила тему «рамок» Романа. – Ми приходимо у цю систему і вчимося жити за її нормами. Інколи страждаючи від цих правил, а інколи (що страшніше) вони нам подобаються. Роман важливий для нашого часу саме тому, що має два бекграунди – війна і тиск суспільства (на жінку зокрема). Каліцтво головного героя на війні призводить до його особистісної трансформації, він маліє, обростає комплексами. А жінка під тиском суспільства повинна прийняти його трансформацію і змиритися. Наприкінці книги з´являється ілюстрація №53 – образ св. Севастіан, пронизаного тисячею стріл-жал. Рамка практично нависає над ним, притискає його. У свою чергу в ілюстраціях також є важливий образ шахтарів з чорними язиками, які обмовляють головну героїню. І рамка, і чорні язики тиснуть не лише на Конні, але й на автора книги Девіда Лоуренса».
Додаткові матеріали
- «Книжковий Арсенал» в обличчях. Фото
- На Книжковому Арсеналі стартує літературний конкурс “Напишіть про мене книжку!”-2017
- Топ-5 підліткових новинок «Книжкового Арсеналу»
- Книжковий Арсенал: 8 книжок для дітей
- Десять лучших украинских книг 2016 года
- Видавець Катерина Міщенко: У нас недостатньо інтелектуального ресурсу, щоб працювати з минулим
- Аудгільд Сульберґ: «Зовсім не ОК – цькувати інших»
- Що буде на Книжковому Арсеналі-2017
- У маски поета відірвали язика
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві