Re: цензії

В експозиції — 33 дерев´яні голови сучасних українських письменників. Різнокольорові язики зроблені з тканини й змащені клеєм. Закріплені вони на будівельній рулетці. На ній написані уривки з творів.

Серед прототипів масок — Олександр Ірванець, Ірена Карпа, Софія Андрухович. Розташовані на висоті 1,2 м, щоб змогли дістати діти.

— Весь час "на стрьомі". Ходжу з фотоапаратом і приглядаю, щоб нічого не відірвали. Для зовсім малих дітей — це атракціон. Хапають за язика, відбігають якомога далі, а потім відпускають. Він із гуркотом летить до рота. З дошкільнятами, які вчаться читати, інша історія. Мама відтягує язика на всю довжину, а дитина по складам читає текст. Підлітки групками збираються біля однієї голови. Намагаються одне одному засунути язика до рота. Такі речі дарують емоції й мотивують читати. Для багатьох відвідувачів дивно було, що письменники сучасні. Українці більше звикли до схеми — жив, написав, помер, читаємо, — розповідає Ірина Озаринська.

Єдиний, хто не знає, що його образ використали для виставки, — харків´янин Сергій Жадан. Біля його маски фотографуються найчастіше. На язиці уривок із вірша "Їй п´ятнадцять, і вона торгує квітами на вокзалі".

— Письменниця Лариса Денисенко взяла за язики критиків Юрія Володарського й Тетяну Трофименко відтягнула на метр та зв´язала між собою. Дитяча поетеса Мар´яна Савка себе не впізнала, їй підказав син.

Одеський поет Борис Херсонський обрав для виставки свій вірш для дорослих "Заклинання дощу".

— Через цю маску мене почали називати Синьою бородою. З дитинства пам´ятаю, що це вбивця багатьох своїх дружин. Борода на масці синя, обличчя — жовте. Це патріотично. Маску вдома не повісив би. Та найменше я хотів би бачити її на своїй могилі. А язик тут у мене зелений, бо прихильний до зеленого руху. Бережу природу, — каже Борис Херсонський, 66 років.

До кінця першого дня виставки в маски поета й художника Федора Александровича відірвали та вкрали жовтого язика. Наступного разу маски покажуть на фестивалі "Книжковий арсенал".

Катерина ЛУК´ЯШКО