Re: цензії

05.08.2022|Тетяна Дігай, Тернопіль
Енциклопедична трилогія про Чортків
05.08.2022|Валентина Семеняк, письменниця
Чому? Навіщо? За що?
Режисерка жовтого катарсису
31.07.2022|Людмила Даниленко
«Якщо на селище напали чужі…». Читайте «Чорний хліб» Фоззі
29.07.2022|Ярослав Мотика, скульптор, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка
Можна лише дивуватись, що є такі поети як Ігор Павлюк
20.07.2022|Василь Кузан
Час усвідомити
12.07.2022|Альона Радецька, Хмельницький
«Картка Марії» Олександра Козинця як можливість самопізнання
12.07.2022|Василь Кузан
Епоха Павлюка
21.06.2022|Марина Сушко
Шамани слова
«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

31.07.2012|07:34|Буквоїд

Ірина Соловей: Найбільшим моїм літературним захопленням наразі є книга британського автора ДіБіСі П´єра «Світло згасло в країні див»

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає співзасновниця платформи соціальних інновацій Велика Ідея, стратег громадської організації Garage Gang Kollektiv, співініціатор колективного фінансування проектів Спільнокошт Ірина Соловей.

- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Щойно в п´ятницю взяла до рук «Кілера» Андрія Любки. Тепер вже можна взяти, бо частково масова істерія з приводу його виходу пройшла і можна нарешті скласти власне враження про цю книжку. Андрій пише гарною і яскравою мовою. Правду кажучи, це моя слабкість щодо цього автора. Після читання його книжок я маю більше сил для висловлювання українською. Для мене важливо чи змінить мене книжка, і чи можна її взяти з собою на край світу або, скажімо, на безлюдний острів. «Кілер» потенційно має такий же магнетизм, як і настрій, що находить на мене в стані моїх найнижчих переживань. Так буває, що після якогось крайнього із розчарувань, думаю собі: «Ну чому життя таке лайно, і чому люди такі нездалі?». Можливо Любка створив «Кілера» саме для цих моїх настроїв, бо частина про сновидіння досить сильна. 

Варто відмітити, що більша частина текстів, на які останнім часом націлена моя увага, це професійне чтиво з фокусом на теоріях і технологіях соціальних трансформацій. Певно вже з місяць на моєму столі є книга «Процесуально орієнтована робота з конфліктами», авторства Арнольда Міндела. Насправді, цю книгу мені подарували ще рік тому, але стало ясно, що в мені тільки тепер визріла готовність знову відкрити її і вчитатись. Ця книга стала мені потрібною, бо в ці дні мені особливо гостро бракує порозуміння з іншими людьми. На додачу я схильна уникати негативних реакцій, а Міндел описує процес пошуку порозуміння саме в момент конфлікту в парах, в команді і в країнах. Міндел пропонує не конфліктувати з конфліктом, а трансформувати його енергію у діалог між найбільш полярними аспектами. Тому найперше, чому напевно Міндел вчить мене через цю книжку, це слухати і більш глибоко відчувати себе як особистість і нас як спільноту. 

Найбільшим моїм літературним захопленням наразі є, прочитана в оригіналі, книга британського автора ДіБіСі П´єра «Світло згасло в країні див», яка завдяки Галі Шиян, виходить нарешті українською, а у вересні на Форум у Львів приїде сам автор. Цю книгу я особисто хочу цитувати мало не всю, бо ДіБіСі тверезо розмірковує над причинами з яких цивілізація переживає поразку за поразкою, і навіть очевидний для всіх фінансовий і культурний декаданс. Автор через думки і дії Ґебріала дослідив природу декадансу. Історія Ґебріала для тих, хто зранку не має мотивації прокидатись і щось робити, кого час від часу накриває зневіра, що хоча б щось спрацює, щоб зупинити цей крах культури, крах цінностей, особисті невдачі, і почувається розгубленим у тому, як жити далі в сучасному світі. На мою думку, ця тема є близькою читачам в Україні, можливо навіть багатьом, але точно близька мені. Це справжній виклик, з яким я як читачка можу себе ідентифікувати, так само як і з бажанням автора розібратися, що ж все таки твориться з нами, бо багато хто вже не може мовчки погоджуватись з позицією ніби все гаразд з нашим світом. З нетерпінням очікую книжку українською, щоб знову слідом за ДіБіСі пірнути у кролячу нірку, у країну див, де вершина це дно, а ліворуч знаходиться праворуч. Йююх! 

Фото: Катерини Бридун



Додаткові матеріали

27.07.2012|07:36|Re:цензії
Радій Радутний: «Реклама на мене діє навпаки — до надто розпіареної книжки або автора виникає певна упередженість»
24.07.2012|07:53|Re:цензії
Міла Іванцова: «Різні настрої однієї людини викликають потребу в різних книжках»
20.07.2012|07:04|Re:цензії
Олег Соловей: «Читання книжок – праця значно приємніша, ніж їх написання»
19.07.2012|07:43|Re:цензії
Ірина Славінська: «Літо - це привід надолужити те, що не встигли прочитати протягом року»
17.07.2012|12:55|Re:цензії
Юлія Марищук: «Щодня перечитую дуже багато поезії»
11.07.2012|07:30|Re:цензії
Володимир Сапон: «Влітку читайте «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека або гуморески «з хутора Мозамбік» Євгена Дударя, а восени — щось серйозніше…»
09.07.2012|13:01|Re:цензії
Іван Семесюк: Можу порадити до читання епопею «Вежа блазнів» Анджея Сапковського
05.07.2012|08:36|Re:цензії
Олександр Моцар: «Раджу всім не думати про серйозне, а, лежачи в гамаку, перечитати Тома Сойєра»
03.07.2012|07:32|Re:цензії
Жанна Куява: «Нещодавно «проковтнула» пригодницьку новинку «Шляхом Колумба. Через Атлантику без їжі та води»
25.06.2012|07:17|Re:цензії
Роксолана Сьома: Для мене «НепрОсті» Тараса Прохаська — книга-наркотик, єдина, яку я закінчила і почала знову
22.06.2012|08:57|Re:цензії
Володимир Германов: «Література, як і інше справжнє мистецтво, ніколи тебе не зрадить»
20.06.2012|08:28|Re:цензії
Василь Рубан: «Зараз трапити книжку сучасного українського автора, яку можна було б читати, майже неможливо»
19.06.2012|07:40|Re:цензії
Анна Рибалка: Мене як читача приваблює японська проза
18.06.2012|08:20|Re:цензії
Zоряна: Зараз я «на хвилі» Люко Дашвар
13.06.2012|07:39|Re:цензії
Мирослав Слабошпицький: «Розумію, що книжка, так само як плівка у кіно – відімре ще за життя мого покоління»
11.06.2012|09:12|Re:цензії
Оля Жук: «Люблю неквапне читання, і тепер ніколи не читаю “з професійного обов’язку”»
06.06.2012|11:48|Re:цензії
Олексій Нікітін: «Смаки у всіх різні, книг багато, а часу мало»
04.06.2012|08:30|Re:цензії
Ігор Грабович: «Читати для мене - це фактично любити»
01.06.2012|07:36|Re:цензії
Ірина Вікирчак: Велике значення надаю читанню художньої літератури в оригіналі
30.05.2012|07:28|Re:цензії
Тарас Антипович: «Хочеться бачити, слухати і читати когось морально сильнішого і святішого, ніж ми всі»
08.06.2012|07:25|Re:цензії
Вікторія Гранецька: «В читанні шукаю різноманітності та екстриму»
28.05.2012|07:33|Re:цензії
Яна Дубинянська: «Все, що напишуть Дяченки, Биков, Уліцька, Рубіна, Галіна, Денисенко, Соколян – читатиму точно»
24.05.2012|07:51|Re:цензії
Станіслав Львовський: «Навряд чи є щось, що можна було б порадити для читання всім»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

10.08.2022|17:11
Під час ХІІІ Meridian Czernowitz 2022 волонтери-письменники збиратимуть гроші на потреби ЗСУ
10.08.2022|17:05
У Meridian Czernowitz виходить нова збірка віршів Катерини Калитко
05.08.2022|14:08
«Видавництво 21» оголошує видання нової книги «Знаки» та збір коштів для підтримки ЗСУ
05.08.2022|12:06
“Інтелектуальні вечори у просторі ПЕН”: лекція Тараса Лютого
05.08.2022|12:01
У видавництві #книголав вийде новий роман Ірени Карпи
05.08.2022|11:29
«Видавництво Старого Лева» підготувало ілюстровану книжку-абетку про Ольгу Кобилянську – «Кобилянська від А до Я»
05.08.2022|11:15
Закарпатська обласна наукова бібліотека готує книжку споминів «Петро Скунць у колі сучасників»
03.08.2022|15:31
«Діалоги про війну» — серія виступів-осмислень сьогодення на Meridian Czernowitz 2022
29.07.2022|15:31
Журналіст Сергій Руденко: Путін недооцінив Зеленського
29.07.2022|12:58
Поетичні читання, публічні інтерв’ю, презентація нових книжок — яким буде Meridian Czernowitz 2022


Партнери