На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає співзасновниця платформи соціальних інновацій Велика Ідея, стратег громадської організації Garage Gang Kollektiv, співініціатор колективного фінансування проектів Спільнокошт Ірина Соловей.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Щойно в п´ятницю взяла до рук «Кілера» Андрія Любки. Тепер вже можна взяти, бо частково масова істерія з приводу його виходу пройшла і можна нарешті скласти власне враження про цю книжку. Андрій пише гарною і яскравою мовою. Правду кажучи, це моя слабкість щодо цього автора. Після читання його книжок я маю більше сил для висловлювання українською. Для мене важливо чи змінить мене книжка, і чи можна її взяти з собою на край світу або, скажімо, на безлюдний острів. «Кілер» потенційно має такий же магнетизм, як і настрій, що находить на мене в стані моїх найнижчих переживань. Так буває, що після якогось крайнього із розчарувань, думаю собі: «Ну чому життя таке лайно, і чому люди такі нездалі?». Можливо Любка створив «Кілера» саме для цих моїх настроїв, бо частина про сновидіння досить сильна.
Варто відмітити, що більша частина текстів, на які останнім часом націлена моя увага, це професійне чтиво з фокусом на теоріях і технологіях соціальних трансформацій. Певно вже з місяць на моєму столі є книга «Процесуально орієнтована робота з конфліктами», авторства Арнольда Міндела. Насправді, цю книгу мені подарували ще рік тому, але стало ясно, що в мені тільки тепер визріла готовність знову відкрити її і вчитатись. Ця книга стала мені потрібною, бо в ці дні мені особливо гостро бракує порозуміння з іншими людьми. На додачу я схильна уникати негативних реакцій, а Міндел описує процес пошуку порозуміння саме в момент конфлікту в парах, в команді і в країнах. Міндел пропонує не конфліктувати з конфліктом, а трансформувати його енергію у діалог між найбільш полярними аспектами. Тому найперше, чому напевно Міндел вчить мене через цю книжку, це слухати і більш глибоко відчувати себе як особистість і нас як спільноту.
Найбільшим моїм літературним захопленням наразі є, прочитана в оригіналі, книга британського автора ДіБіСі П´єра «Світло згасло в країні див», яка завдяки Галі Шиян, виходить нарешті українською, а у вересні на Форум у Львів приїде сам автор. Цю книгу я особисто хочу цитувати мало не всю, бо ДіБіСі тверезо розмірковує над причинами з яких цивілізація переживає поразку за поразкою, і навіть очевидний для всіх фінансовий і культурний декаданс. Автор через думки і дії Ґебріала дослідив природу декадансу. Історія Ґебріала для тих, хто зранку не має мотивації прокидатись і щось робити, кого час від часу накриває зневіра, що хоча б щось спрацює, щоб зупинити цей крах культури, крах цінностей, особисті невдачі, і почувається розгубленим у тому, як жити далі в сучасному світі. На мою думку, ця тема є близькою читачам в Україні, можливо навіть багатьом, але точно близька мені. Це справжній виклик, з яким я як читачка можу себе ідентифікувати, так само як і з бажанням автора розібратися, що ж все таки твориться з нами, бо багато хто вже не може мовчки погоджуватись з позицією ніби все гаразд з нашим світом. З нетерпінням очікую книжку українською, щоб знову слідом за ДіБіСі пірнути у кролячу нірку, у країну див, де вершина це дно, а ліворуч знаходиться праворуч. Йююх!
Фото: Катерини Бридун
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2012/07/31/073433.html
|
