Re: цензії

30.05.2020|Валентина Семеняк
Про Аґрафку: «У Божому світі лише намистинка»
25.05.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Пізнати барви життя через освідчення
24.05.2020|Василь Кузан
Феба як фатум
20.05.2020|Валентина Семеняк
Її «Маруся» - це славень українській жінці-матері
16.05.2020|Софія Ткач
Образ психопатки в романі Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас»
15.05.2020|Богдан Дячишин, Львів
Час - це те, що не зникає безслідно у людини*
14.05.2020|Ольга Полевіна, Кропивницький
Казка про дружбу
13.05.2020|Валентина Семеняк
Їй під силу зростити букетик конвалій зі слів
11.05.2020|Яна Анашкіна
Сім років боротьби
09.05.2020|Софія Богуславець
Подивися в очі мороку і не зникни в тій безодні…

Видавничі новинки

Побачила світ збірка оповідань «Львів. Шоколад. Кам’яниці»
Проза | Буквоїд
Перше дитяче видання про коронавірус – психологічна підтримка для українських малюків
Дитяча книга | Буквоїд
Побачили світ історичні есе "Карпатська Україна" Романа Офіцинського
«Пригоди динозавриків» від Еліни Заржицької
Дитяча книга | Буквоїд
Олександр Дан. "Інсомвіта, або Життя та сновидіння Роберта Бланша"
Книги | Буквоїд
Еліна Заржицька. “Пригоди динозавриків”
Дитяча книга | Буквоїд
Реймонд Карвер. «Про що ми говоримо, коли говоримо про любов»
Проза | Буквоїд
Симор Гласенко. «Дім чистого світла»
Книги | Буквоїд
Мартін Поллак. «До Галичини. Прохасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини»
Книги | Буквоїд
Каролін Жорж. "Із синтезу"
Проза | Буквоїд
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

25.05.2011|12:22|Буквоїд

Дмитро Дроздовський: Раджу всім перечитати «Державця» Макіавеллі, «Ричарда ІІІ» Шекспіра і «Проби» Монтеня

На питання «Що читати?» відповідає літературний критик Дмитро Дроздовський.

 

Що Ви читали останнім часом? Що сподобалося, а що ні?

Кілька тижнів тому перечитав «Трамвай бажання» Теннесі Вільямза. Дивовижний твір, який показує трагічну самотність жінки, знищення шляхетності та інтелігентності в суспільстві, а разом із тим і ставить в модерністському дусі питання про потребу творення нової ідентичності, як маскулінної, так і фемінної. Мав щастя прочитати «Зелене вино» (антологія модерної португальської та бразилійської поезії) в перекладі Віри Вовк. Буквально в ці дні сиджу за розкішним фоліантом «Повернені шевченківські раритети» (упорядкування, науковий опис колекції та примітки - Сергія Гальченка і Наталки Лисенко). Прикметно, що книжка побачила світ за підтримки Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини. Мабуть, представники цього Фонду розуміють, наскільки грандіозним і потрібним є такий проект. А наші керманичі що можуть видати? Новий указ про червоний прапор? Шевченко - це людина рівня А. Лінкольна чи Дж. Вашинґтона; це творець національної державності, демократії, простору історичної свободи та державної культури.

На українському ринку з´явилося два видання, які ставлять за мету пояснити позалаштункові механізми, які визначили результати Другої світової війни. Причому Друга світова розглядається як проект незавершений. Ці книжки - «Альянс» Джонатана Фенбі та «Друга світова війна за зачиненими дверима» Лоренса Різа (проекти видавництв «Темпора» та ЕСЕМ Медіа Україна). Остаточна перемога, на думку Л. Різа, можлива лише тоді, коли знищено тоталітаризм. Якщо ж одна тоталітарна система перемагає іншу тоталітарну систему, то війну не завершено. «Радянські комуністи й німецькі нацисти мали багато спільного - звичайно, не щодо ідеології, а з прак­тичного погляду. І ті, і ті поважали грубу силу. І ті, і ті зневажали цінності, які понад усе шанували люди на кшталт Франкліна Рузвельта - свободу слова і верховенство права» (Л. Різ, С. 7). Дуже посутнє міркування. Друга світова була війною проти коричневої чуми, проти ідеології, яка прагнула винищити мільйони людей. Проте життя в Радянському Союзі також потрактовано як залежне від іншої антигуманної ідеології. Обидві книжки, які є фаховими історичними дослідженнями, читаються легко і разом із тим виконують важливу інформаційно-освітню функцію. Лоренс Різ зізнається, що до падіння залізної завіси в західних історичних дослідженнях багато морально-етичних аспектів просто не бралися до уваги науковцями, оскільки вважалися другорядними. «...мій учитель історії обходив моральні й політичні складнощі участі Радянського Союзу у війні простим способом - зна­чною мірою просто ігноруючи це питання. Тоді, у пору глибокої холодної війни, більшість людей саме так ставилася до незручної спадщини стосунків Заходу зі Сталіним» (Л. Різ, С. 6). Ці книжки є важливими інтелектуальними проектами в нинішній ситуації історичного невігластва та політичного абсурду.

Серед літературних розчарувань останнього часу можу назвати книжку «Століття Якова» Володимира Лиса. А серед літературознавчих чи культурологічних - хіба що есеїстичне дослідження Робера Мюшамбле «Оргазм і Захід». Попри важливість такої роботи, стиль викладу сам по собі не глибокий, переклад також місцями не вельми адекватний, принаймні розділи читаються не просто, зокрема там, де йдеться про добу Ренесансу в Англії. 

Що плануєте прочитати?


Планую перечитати твори Франца Кафки в чудовому перекладі Євгена Поповича. Маю намір також завершити читання нової книжки про дивовижного літературознавця Наталю Кузякіну: «Наталя Кузякіна: автопортрет, інтерв´ю, публікації різних літ..». Дослідження підготувала В. Саєнко. Хочу відкрити для себе Юстінаса Марцінкявічуса, зокрема його «Героїку». І, якщо вдасться, то мушу прочитати «El sueño del celta» («Сон/Мрія кельта») Марйо Варгаса Льйоси.

Що б Ви радили почитати іншим?

За теперішньої ситуації можу порадити всім перечитати «Державця» Н. Макіавеллі, «Ричарда ІІІ» В. Шекспіра і «Проби» М. Монтеня.

З сучасної іноземної літератури доволі цікавими, як на мій смак, видаються такі книжки: «Дивний випадок із собакою вночі» М. Геддона, «Любі кістки» Е. Сіболд, «Без крові. Така історія» Алєссандро Барікко. Також порадив би романи Мак´юена, зокрема, його «Суботу». З сучасної української поезії - «Світло вечірнє» Ірина Жиленко.

З літературознавчих досліджень вельми цікава праця «Інтертекстуальна іронія і переклад» Анжели Кам´янець і Тетяни Некряч.



Додаткові матеріали

20.05.2011|04:20|Re:цензії
Ірина Шувалова: «Не втомлююся рекомендувати Сєрґєя Чєґру»
18.05.2011|07:34|Re:цензії
Олег Вергеліс: Раджу почитати Олександра Баріко
11.05.2011|09:07|Re:цензії
Таня Малярчук: «Томисько «Ботакє» Тараса Прохаська гріє душу»
09.05.2011|10:15|Re:цензії
Володимир Рутківський: Любіть творчість Олександра Гавроша
07.05.2011|07:53|Re:цензії
Олена Марінічева: «З нон-фікшену я б порадила книгу німецького філолога Віктора Клемперера «Мова Третього Рейху»
04.05.2011|07:19|Re:цензії
Стронґовський: Сподобався роман Артура Клінава «Шалом»
28.04.2011|07:22|Re:цензії
Станіслав Вишенський: «Насамперед, раджу читати вірші»
26.04.2011|07:40|Re:цензії
Катерина Хінкулова: Раджу твори Каті Мєтєліци — дуже смішно та іронічно
21.04.2011|07:41|Re:цензії
Любов Якимчук: «Радити читати – це як радити, яку білизну вдягнути»
18.04.2011|10:58|Re:цензії
Оксана Луцишина: Читаю або дуже вишукану літературу, або романи про зомбі чи голлівудських дружин
09.04.2011|12:29|Re:цензії
Тетяна Щербаченко: Раджу прочитати «Зеленый шатер» Уліцької
07.04.2011|13:40|Re:цензії
Дана Рудик: «Записки самасшедшого» – біопсія злоякісної пухлини сучасного суспільства»
30.03.2011|12:00|Re:цензії
Костянтин Коверзнєв: «Серед нас живуть два геніальні поети – Станіслав Вишенський і Василь Голобородько»
26.03.2011|10:55|Re:цензії
Пилип Селігей: «Рідко читаю видання, яким не виповнився рік, – чекаю доки спаде ажіотаж»
24.03.2011|07:26|Re:цензії
Сашко Лірник: «Якщо відчуваю що книжка «не йде» – кидаю її»
20.03.2011|09:59|Re:цензії
Станіслав Цалик: Раджу прочитати «Украинский национализм: ликбез для русских»
18.03.2011|07:40|Re:цензії
Григорій Гусейнов: «Порадник з мене нікудишній, але я точно знаю, що ті, хто постійно читає журнал «Кур’єр Кривбасу», у виборі ніколи не помиляться»
15.03.2011|13:42|Re:цензії
Марія Шунь: «До прози в мене не таке пієтетне ставлення, як до поезії»
11.03.2011|12:03|Re:цензії
Григорій Семенчук: «Чапаев и Пустота» — обов’язковий device до будь-яких психопрактик
09.03.2011|10:08|Re:цензії
Наталя Пасічник: «Одні книжки старіють, інші завжди залишаються актуальними»
02.03.2011|08:14|Re:цензії
Олександр Гаврош: «Відкриваю для себе українську дитячу літературу»
23.02.2011|07:10|Re:цензії
Світлана Пиркало: «Записки українського самашедшого» - не прозовий дебют, а дебют полеміста чи соціального коментатора
25.02.2011|10:38|Re:цензії
Дмитро Чекалкін: «При виборі книги орієнтуюся на улюблених авторів»
21.02.2011|07:15|Re:цензії
Юрій Андрухович: Раджу обов’язково прочитати «Ґоттланд» Маріуша Щиґела
10.02.2011|22:51|Re:цензії
Сергій Жадан: Рекомендувати до прочитання книжки – справа невдячна
08.02.2011|16:17|Re:цензії
Луценко радить читати книжки і відмовитись від шансону
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

- фільми в кінотеатрах України

Партнери