Re: цензії
- 20.10.2024|Євгенія ЮрченкоПан на своїй землі
- 19.10.2024|Антоніна Царук, м. КропивницькийВидобувач поезії з буднів
- 17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиняТрансформація життєвих істин — шлях до самопізнання
- 17.10.2024|Віктор Вербич«Не сподівайся і не сумуй»
- 10.10.2024|Тетяна ТоракЮрій Роговий: «На вулицю йду: раптом знайду тривірша…»
- 10.10.2024|Тарас Кремінь, доктор філософії, Уповноважений із захисту державної мови«На тих костях зацвіте наша земля»
- 08.10.2024|Дмитро Дроздовський, к.філол.н., Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, секретар НСПУ“Бо іншого у нас немає неба”...
- 05.10.2024|Алла Полторацька, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології та перекладу МАУПВітайте посібник з української мови!
- 04.10.2024|Михайло Ісак, c. Імстичово, ЗакарпаттяСива симфонія душі Дмитра Креміня
- 25.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиУкраїнська поезія спротиву - угорською
Видавничі новинки
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
Re:цензії
«Хуторянські» окуляри чи «деколонізаційна» оптика?
Ми є свідками історичного процесу, коли українська культура нарешті виходить з імперської тіні, де їй завжди приділялася роль «хуторянської» - на відміну від російського «центру».
Раптова зміна статусу України на геополітичній арені світу – від країни, яку ніхто не помічав, до країни, яка змінює хід світової історії, – радикально вплинула і на статус української культури. Нас нарешті почали помічати – і нещодавні зміни у атрибуції художників українського походження по світових музеях тому доказ. Наступний крок - представити світові культурну спадщину, яка маловідома навіть нам самим, і допомогти глянути як на українську, так і на російську культуру через нову «деколонізаційну» оптику.
У цьому контексті проєкт «Ковчег Україні», який був реалізований за підтримки Українського культурного Фонду, і який містить віртуальну галерею, а також грандіозний фотоальбом «Ковчег: шедеври українського живопису, графіки, скульптури» чудово надається до такого завдання: демонтаж старих уявлень про українську культуру і побудова власного мистецького пантеону. Адже процес ревізії світової спадщини хоч і розпочався у топових музеях світу, і справжню національну приналежність отримало чимало мистців на зразок Айвазовського, Рєпіна чи Куїнджі, але досі цей процес жодним чином не стосувався України та Росії, тобто російська імперія досі ніколи чомусь не розглядалась світовою академічною спільнотою як імперія. Відтак Україна не трактувалась як країна колонізована.
Щоб «розбити» колоніальну оптику, крізь яку дивиться на нас світ, треба самим українцям розпочати власні фахові дослідження. Крім того, автори «Ковчегу» мріють, щоб з цим фотоальбомом вітряки Васильківського, кипариси Труша чи квітучі сади Глущенка стануть такими ж впізнаваними, як соняхи Ван Гога чи водяні лілії Моне. І це цілком можливо, адже «Ковчег» – це справжня антологія українського живопису, графіки і скульптури, до якої увійшли знакові мистецькі твори – від давньої ікони до кращих зразків українського авангарду. Як у картинній галереї, ми можемо переходити із залу в зал і милуватись українськими шедеврами – зал Васильківського, Пимоненка, Мурашка, Труша, Новаківського, зал скульптури Пінзеля, Архипенка, Петрука. Усього проєкт містить близько 500 шедеврів із музейних і приватних колекцій, і так само усе це багатство можна оглянути на сайті культурної платформи «Ковчег "Україна» у вільному доступі – віртуальна галерея працює 24/7, де нам пропонують прочитати ряд науково-популярних статей про українських живописців, прослухати відеолекції відомої мистецтвознавиці Діани Клочко, помилуватись анімованими полотнами. До речі, особливий акцент цієї віртуальної колекції – Львівська школа живопису (що природно, адже куратори, упорядники, колекціонери проєкту – львів’яни), тож ж Україна відкриє для себе інший Львів – не тільки львівську каву чи реберню, а й Сельського, Звіринського, Сміх-Шатківського, Сороку.
У такий спосіб, як бачимо, зроблено поважну заявку на те, що українське мистецтво має достатній символічний капітал на міжнародній арені, аби такі думки з ідеями деколонізації продовжували сприйматися серйозно.
Коментарі
Останні події
- 19.10.2024|09:56Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
- 17.10.2024|12:48У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
- 17.10.2024|11:55Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 17.10.2024|11:33Що читає Україна?: аналітика по областям
- 17.10.2024|11:27«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
- 11.10.2024|18:46Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”
- 10.10.2024|14:25Лауреатом Нобелівської премії у галузі літератури стала південнокорейська письменниця Хан Канг
- 09.10.2024|18:3912 жовтня відбудеться наймасштабніший день «Вінграновський ART MARATHON»
- 08.10.2024|14:59У Києві відбудеться персональна виставка Анастасії Фалілеєвої, присвячена її фільму «Я померла в Ірпені»
- 08.10.2024|12:48Відкриття 72-ої “Книгарні “Є”: мережа презентує перший магазин у Стрию