
Re: цензії
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
Видавничі новинки
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
Re:цензії
«Хуторянські» окуляри чи «деколонізаційна» оптика?
Ми є свідками історичного процесу, коли українська культура нарешті виходить з імперської тіні, де їй завжди приділялася роль «хуторянської» - на відміну від російського «центру».
Раптова зміна статусу України на геополітичній арені світу – від країни, яку ніхто не помічав, до країни, яка змінює хід світової історії, – радикально вплинула і на статус української культури. Нас нарешті почали помічати – і нещодавні зміни у атрибуції художників українського походження по світових музеях тому доказ. Наступний крок - представити світові культурну спадщину, яка маловідома навіть нам самим, і допомогти глянути як на українську, так і на російську культуру через нову «деколонізаційну» оптику.
У цьому контексті проєкт «Ковчег Україні», який був реалізований за підтримки Українського культурного Фонду, і який містить віртуальну галерею, а також грандіозний фотоальбом «Ковчег: шедеври українського живопису, графіки, скульптури» чудово надається до такого завдання: демонтаж старих уявлень про українську культуру і побудова власного мистецького пантеону. Адже процес ревізії світової спадщини хоч і розпочався у топових музеях світу, і справжню національну приналежність отримало чимало мистців на зразок Айвазовського, Рєпіна чи Куїнджі, але досі цей процес жодним чином не стосувався України та Росії, тобто російська імперія досі ніколи чомусь не розглядалась світовою академічною спільнотою як імперія. Відтак Україна не трактувалась як країна колонізована.
Щоб «розбити» колоніальну оптику, крізь яку дивиться на нас світ, треба самим українцям розпочати власні фахові дослідження. Крім того, автори «Ковчегу» мріють, щоб з цим фотоальбомом вітряки Васильківського, кипариси Труша чи квітучі сади Глущенка стануть такими ж впізнаваними, як соняхи Ван Гога чи водяні лілії Моне. І це цілком можливо, адже «Ковчег» – це справжня антологія українського живопису, графіки і скульптури, до якої увійшли знакові мистецькі твори – від давньої ікони до кращих зразків українського авангарду. Як у картинній галереї, ми можемо переходити із залу в зал і милуватись українськими шедеврами – зал Васильківського, Пимоненка, Мурашка, Труша, Новаківського, зал скульптури Пінзеля, Архипенка, Петрука. Усього проєкт містить близько 500 шедеврів із музейних і приватних колекцій, і так само усе це багатство можна оглянути на сайті культурної платформи «Ковчег "Україна» у вільному доступі – віртуальна галерея працює 24/7, де нам пропонують прочитати ряд науково-популярних статей про українських живописців, прослухати відеолекції відомої мистецтвознавиці Діани Клочко, помилуватись анімованими полотнами. До речі, особливий акцент цієї віртуальної колекції – Львівська школа живопису (що природно, адже куратори, упорядники, колекціонери проєкту – львів’яни), тож ж Україна відкриє для себе інший Львів – не тільки львівську каву чи реберню, а й Сельського, Звіринського, Сміх-Шатківського, Сороку.
У такий спосіб, як бачимо, зроблено поважну заявку на те, що українське мистецтво має достатній символічний капітал на міжнародній арені, аби такі думки з ідеями деколонізації продовжували сприйматися серйозно.
Коментарі
Останні події
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
- 07.05.2025|11:42Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
- 07.05.2025|11:38У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка
- 06.05.2025|15:24«Читаємо ложками»: у Луцьку відбудеться перша зустріч літературно-гастрономічного клубу
- 06.05.2025|15:20Помер Валерій Шевчук
- 02.05.2025|13:48В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
- 01.05.2025|16:51V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
- 01.05.2025|10:38В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша