«Чим більше розвинуте краєзнавство, тим історія є точнішою» – правило, яким, на щастя, все більше керуються історики. Сповідують це гасло і два молоді історики з Івано-Франківська: Петро Гаврилишин та Роман Чорненький. Два однокурсники, що зуміли не розбігтися після завершення спільних студій, а навпаки, об’єднатись та видавати разом книги. Це заслуговує на повагу.

Книга «Станиславівщина: віднайдені історії» є логічним продовження книги «Станиславів: віднайдені історії» в серії «Цікава історія», виступаючи під №2. Книга є результатом трирічної праці авторів з історії Івано-Франківська/Станиславова. Інфор­маційний матеріал, почерпнутий із українських, польських, австрійських та частково радянських джерел, подано у вигляді окремих науково-популярних тематичних статей. Тексти пройшли апробацію на сторінках івано-франківської газети «Галицький кореспондент» та інших видань протягом 2017-2020 рр. Хронологічно доробок охоплює період від сер. XVIIІ до кін. XX ст. Висвітлення постатей, аналіз подій та коментарі до них відобразили наукову позицію авторів праці. До кожної статті додано список використаних джерел та літератури, що підвищує цінність книги, адже дозволяє усім зацікавленим поглибити, при бажанні, знання з тієї чи іншої теми.

Дискутивним недоліком книги є різношерстність статей, які у ній представлені: від польського художника Генріка Родаковського до опису життя монаха із Дори. Втім, це зрозуміло, бо книга, як вже зазначалось, зібрана із газетних публікацій, присвячених цікавим історіям на теренах сучасної Івано-Франківської області. Це, зрештою, не применшує їхню сукупну цінність.

Перевагою книжки є відсутність зайвого академізму та непотрібного пафосу. Дуже цікавою і водночас малознаною є історія загибелі в містечку Кути Тадеуша Доленги-Мостовича, культового у міжвоєнний період у Польщі письменника та журналіста, автора книги «Знахар». У статті «Лещетарство в Карпатах» описано історію лижного спорту в Карпатах до приходу перших «совітів».

Текст «Забутий кляштор у Нижневі» подає теж майже незнану інформацію про римо-католицький монастир Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії у Нижневі, що знаходиться фактично на межі Івано-Франківщини та Тернопільщини, що географічно визначається р. Дністер. Монастир проіснував з 1883 р. до 1939 р., вплинувши на історію даної місцевості.

Не менш цікавими є розповіді «Гуцульське різдво» та «Католицьке різдво», що притягують оповідями про звичаї і традиції нашого Прикарпаття. «Голокост у Коломиї: знати і пам’ятати» розповідає про важкі події винищення євреїв другого за чисельністю міста регіону.

У статті про суд над «косачівським катом» розповідається про слідство та суд над лікарем Петром Петрушевичем, який контролював санітарний стан найбільшого табору для інтернованих осіб та військовополонених ЗУНР, що був розташований на Косачеві, передмісті Коломиї.  Дозволимо собі зробити анонс, що невдовзі планується вихід книги про табори для військовополонених та інтернованих на території ЗУНР (1918-1919 рр.), яка собою заповнить білу пляму у знаннях з цієї непростої ділянки спільної історії поляків та українців.

Це неповний перелік статей, поміщених у книзі, а тому запрошуємо шановного читача особисто взяти до рук дану книгу і познайомитися із захопливими віднайденими історіями Прикарпаття. Віктор Грушецький