
Re: цензії
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Хто ж він, цей Хтось?
Вікторія Амеліна. Хтось, або Водяне Серце. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
Уся наша планета – величезний Акваріум, де плавають собі великі й малі, золотисті і сріблясті, і просто якісь – не великі й не малі, невизначених кольорів і форм. Вони називають себе Хтосями і шукають щось, заглядаючи крізь акваріумне скло в інший простір. Сподіваючись врешті зрозуміти, звідки і куди ведуть їхні невідомі шляхи.
Із одним таким Хтосем «могли б говорити люди. Вони сказали би Хтосеві, як його звати. Але єдиною людиною, яку будь-коли зустрічав Хтось, був самотній чоловік, що жив у квартирі з акваріумом на підвіконні. Та цей чоловік завжди мовчав. Мабуть, він думав, що йому немає з ким розмовляти».
У прозорому акваріумі – завжди тиша. Всі інші, барвисті та смачні звуки – поза ним. І поки один напружено розмірковує, яке воно, справжнє життя і чому іноді нема з ким перемовитися й словечком, інший в цей момент сумно зауважує, як це добре – знати, хто ти. І мати свою мрію. І йти до неї. Нехай поволі. Малесенькими кроченятами, роблячи своїми ніжками широкі кола по воді, пересипаючи піщинки, пробираючись між камінчиків і каменів.
Чоловік, цей Сумний Двоногий, мовчав і ніколи не посміхався. Йому завжди було «нІколи»: багато працював, борсаючись, як і Хтось, в іншому, своєму акваріумі з невидимими стінками. Ці межі пригнічували Двоногого, він наче розумів, що на своїх двох довго шкандибатиме до мрії. Єдине, що він міг подарувати Хтосеві – свій пильний і тривалий погляд на нього щовечора.
Хтось ріс, розвивався і багато думав. І захотів одного дня навчитися читати. Бо «якщо вмієш читати, то можеш знайти у книжках відповіді на всі-всі запитання». А головне запитання – хто ж він, цей Хтось, і яке його ім’я?
Кажуть, коли учень готовий, тоді з’являється вчитель. Бо ж самотужки опанувати стільки літер абетки – не зовсім проста справа! Так у житті Хтося трапляються несподіванки: поради мудрої вчительки пані Черепахи, перші прочитані слова – назви книжок на полицях і – найважливіша для Хтося книжка «Про всіх на світі»…
І дарма, що не всі книги ще прочитані, що ти тільки відкриваєш цей світ, запитально поглядаючи із акваріума, що перші слова читаєш по складах, схвильовано й невпевнено… Але ти знаходиш себе на сторінках й усвідомлюєш, яке це щастя – знати про те, що ти є!
Філософсько-пізнавальна книжка Вікторії Амеліної для дітей, які тільки починають замислюватися над вічними питаннями буття. Яким треба переступити поріг теплого батьківського акваріума-дому. Які вчаться розуміти цей світ, читаючи перші слова, пишучи перші речення.
Це світла книга (ще й завдяки блискучим ілюстраціям художниці Марії Фої) розповідає про пошук і вибір, мрії і прагнення, освіту й самоосвіту, добрих наставників й учнів, відчуття самотності й силу любові до світу, що здатна розвіяти печаль Сумного Двоногого і зігріти теплом Водяне Серце Хтося.
Коментарі
Останні події
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні
- 03.10.2025|10:47В Ужгороді вийшла книжка відомого українського поета Олександра Олеся про Карпатську Україну
- 03.10.2025|10:44Кохання, війна і вибір між двома світами: Ірена Карпа представить свій новий роман у Луцьку
- 30.09.2025|19:02Український ПЕН оголосив 20 проєктів-переможців стипендійної програми
- 30.09.2025|18:58Вʼятрович на Форумі видавців презентує новинку «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
- 29.09.2025|09:04Я матір попросив: – ось тут мене вроди!
- 29.09.2025|09:01Що читають українські діти: ТОПи видавництва «Ранок» на «Книжковій країні»