
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Re:цензії
Хто ж він, цей Хтось?
Вікторія Амеліна. Хтось, або Водяне Серце. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
Уся наша планета – величезний Акваріум, де плавають собі великі й малі, золотисті і сріблясті, і просто якісь – не великі й не малі, невизначених кольорів і форм. Вони називають себе Хтосями і шукають щось, заглядаючи крізь акваріумне скло в інший простір. Сподіваючись врешті зрозуміти, звідки і куди ведуть їхні невідомі шляхи.
Із одним таким Хтосем «могли б говорити люди. Вони сказали би Хтосеві, як його звати. Але єдиною людиною, яку будь-коли зустрічав Хтось, був самотній чоловік, що жив у квартирі з акваріумом на підвіконні. Та цей чоловік завжди мовчав. Мабуть, він думав, що йому немає з ким розмовляти».
У прозорому акваріумі – завжди тиша. Всі інші, барвисті та смачні звуки – поза ним. І поки один напружено розмірковує, яке воно, справжнє життя і чому іноді нема з ким перемовитися й словечком, інший в цей момент сумно зауважує, як це добре – знати, хто ти. І мати свою мрію. І йти до неї. Нехай поволі. Малесенькими кроченятами, роблячи своїми ніжками широкі кола по воді, пересипаючи піщинки, пробираючись між камінчиків і каменів.
Чоловік, цей Сумний Двоногий, мовчав і ніколи не посміхався. Йому завжди було «нІколи»: багато працював, борсаючись, як і Хтось, в іншому, своєму акваріумі з невидимими стінками. Ці межі пригнічували Двоногого, він наче розумів, що на своїх двох довго шкандибатиме до мрії. Єдине, що він міг подарувати Хтосеві – свій пильний і тривалий погляд на нього щовечора.
Хтось ріс, розвивався і багато думав. І захотів одного дня навчитися читати. Бо «якщо вмієш читати, то можеш знайти у книжках відповіді на всі-всі запитання». А головне запитання – хто ж він, цей Хтось, і яке його ім’я?
Кажуть, коли учень готовий, тоді з’являється вчитель. Бо ж самотужки опанувати стільки літер абетки – не зовсім проста справа! Так у житті Хтося трапляються несподіванки: поради мудрої вчительки пані Черепахи, перші прочитані слова – назви книжок на полицях і – найважливіша для Хтося книжка «Про всіх на світі»…
І дарма, що не всі книги ще прочитані, що ти тільки відкриваєш цей світ, запитально поглядаючи із акваріума, що перші слова читаєш по складах, схвильовано й невпевнено… Але ти знаходиш себе на сторінках й усвідомлюєш, яке це щастя – знати про те, що ти є!
Філософсько-пізнавальна книжка Вікторії Амеліної для дітей, які тільки починають замислюватися над вічними питаннями буття. Яким треба переступити поріг теплого батьківського акваріума-дому. Які вчаться розуміти цей світ, читаючи перші слова, пишучи перші речення.
Це світла книга (ще й завдяки блискучим ілюстраціям художниці Марії Фої) розповідає про пошук і вибір, мрії і прагнення, освіту й самоосвіту, добрих наставників й учнів, відчуття самотності й силу любові до світу, що здатна розвіяти печаль Сумного Двоногого і зігріти теплом Водяне Серце Хтося.
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва