Час Різдва – чарівний, саме у цю ніч відбуваються дива, тому про неї хочеться розповідати. Але, водночас, про цей час дуже важко писати, щоб не скотитися у прославляння релігійного канону, моралістичність і просто нудьгу. Бо все, що моралістичне, "правильне", не наповнене щирими емоціями, – про те нудно і читати, і писати.

Та у цьому збірнику баланс реалізму, казки і релігії дотримано, а мораль тонка, ненав´язлива і цікава.

До збірника увійшли дуже різні казки, об´єднані саме часом дії, – всі ці події відбулися на Різдво або безпосередньо пов´язані з ним тематично.

У першій казці "Казка про Королеву та мудрого Оленя" піднята дуже важлива і важка проблема втрати близьких. Головна героїня була дуже доброю, піклувалася про своє королівство, вона чудова правителька. Але жінку спіткало нещастя – спочатку під час бурі загинув її коханий чоловік, а невдовзі застудився і помер її єдиний син.

Королева намагалася впоратись із цим неймовірно важким горем, та поступово відчай і байдужість опановують її серце. Все більше людей помічають, що королева дуже змінилася. Ні, вона не стала злою, але життя витікає з неї, немов із пробитого міхура.

Саме на Різдво королева знайшла новий сенс життя, а з нею, якщо не дай Боже трапиться щось погане в житті читачів, в цій казці можливо знайти і власну підказку до нового життєвого шляху.

Героїв другої казки "Жінка і Кіт" – двоє. Не зважаючи на те, що казочка мала за обсягом, обидва персонажі змальовані яскраво. Особливо цікавий мені був турботливий кіт, який на Різдво вирішив ночувати у вертепі, щоб в мороз зігріти маленького Ісусика.

Третя історія "Сни Богородиці" у казковій формі розповідає дитині про те, як маленька Марія дізналася про своє призначення і майбутнє. Це світла і ніжна казка, а її героїня схожа на квіточку.

Четверта казка "Три дари ангелів" подібна до традиційних українських народних казок. Діти попрохали батька привезти з лісу найгарнішу ялинку, але чоловіку стало шкода молодого дерева і він дослухався поради ялинки та взяв додому верхівку сосни, поваленої під час буревію. І за такий шляхетний вчинок була обдарована вся його родина.

Останній твір у збірнику – це "Казка про старенького Авеля". У ній головний герой старенький Авель піклується про свою отару. Реальність та видіння єднаються, що й не розібрати де їхні межі. Видіння приводять Авеля до ясел, де лежить новонароджений Христос. А наприкінці оповідання... чомусь мені здається, що шлях привів старенького до раю...

Під час читання мене дуже тішило, наскільки органічно в цих казках переплелися національне, релігійне і міфологічне. Завдяки цьому кожен твір ожив й отримав своє неповторне звучання.

У книзі невимовно гарні ілюстрації, кожною з яких можна довго милуватися.

Єдине, що б я радила читачам цього збірника: книга таки розрахована на читання з дорослими, як твори для коментованого читання, щоб у дитини була можливість обговорити прочитане й отримати відповіді на свої запитання.

Усі ці казки метафоричні і написані гарною українською мовою. Інколи вони чіпляють за живе, шкрябають, деякі з них емоційно важкі, але це та література, яку варто читати. Ці твори запам´ятовуються надовго.