Re: цензії

17.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Коли Душа – сонце, тоді Вічність – радість
Знати Івана Денисюка
09.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
«Листи до Неба» торкаються найпотаємніших струн душі
08.09.2020|Віктор Вербич
«Розповідь очевидця забороненої дійсності», або «Апокаліпсис.мк»
06.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Коли серця об’єднуються, то стають одним великим серцем
02.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Жінка, що збирає в кошик зорі і дарує кави оксамит
Про літературу і життя без жартів
20.08.2020|Валентина Семеняк
Філософія добра і любові у новій книзі для дітей
18.08.2020|Марія Грицюк, Івано-Франківськ
Ілюзія вибору
17.08.2020|Ірина Пасько, кандидат філологічних наук
Про турів, полювання й літературу

Re:цензії

21.08.2015|08:36|Анастасія Позичайло

«Корнелія». Більше, ніж жіночий роман

Надія Мориквас. Корнелія. Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. - 208 с.

Інколи хочеться почитати щось легке, романтичне, для відпочинку. В надії на жіночий роман я взяла до рук «Корнелію» Надії Мориквас. Назва – жіноче ім’я (та ще й таке вишукане), дещо психоделічний дизайн палітурки з напвіприкритим портретом навіює романтичний настрій. На щастя, я не отримала того, на що сподівалася, – я отримала більше.

Роман-есей не лише зацікавлює читача, занурюючи його в паралельний світ героїв твору, а й робить екскурс в історію української літератури. Усвідомлення того, що книга в якомусь розумінні документальна робить її більш принадною: реальні події, хай навіть (не з такого й уже) далекого минулого манять більше, ніж фікція.

Насамперед, книга цікава фабулою, оскільки в ній переплітаються не лише сюжетні лінії, а й часи. То читач блукає в нетрях любовних пригод і переживань Корнелії, то перелаштовується на історію життя малої, до нестями «закоханої» в Корнелю, Любки, то занурюється в літературний дискурс початку ХХ століття, а вже через кілька сторінок автор висмикує читача в сьогодення, згадуючи останні дві майданні революції й проводячи паралелі: «Бо ж чи не на кожне покоління випадає московсько-українська війна і свій Майдан».

«Корнелія» вкраплена елементами інтерв’ю очевидців, що присмачує книгу (літні люди часом такі диваки) й служить підтвердженням того, що автор не вигадує, а документує в художньому стилі. Додаючи й свої власний досвід і думки, що й дає право цій радше повісті називатися романом-есеєм.

Інколи така різка зміна часу й простору дещо спантеличує. Ще кілька сторінок тому Корнелія голубилася з Орестом, а тут уже опис конфлікту молодомузівця Карманського й літературного критика Рудницького. Проте курсиви, абзаци, розділи значно полегшують сприйняття. Приємно читати, коли розділи не великі і проза де-не-де вкраплена поезією, ніжною любовною лірикою Карманського, професора Карманського, таємного шанувальника  галицької красуні Корнелії й водночас володаря її серця. Ця історія цнотливого потягу між гімназисткою і вчителем слугує ніби олією для змазки механізму твору, об’єднує воєдино реалії польської, а пізніше радянської експансії на теренах Західної України, події Другої світової війни й долю зламаних і незламних українських письменників: «Нова влада ще не раз використає галицьких письменників, демонструючи дивовижний хист всеохопної експансії від якої не було рятунку жодній живій душі».

Незважаючи на те, що «Корнелія» була написана 2014 року й вийшла друком у 2015 році, тобто це ще книга-новинка, Надія Мориквас використала галицьку говірку, мову, якою говорила її героїня – Корнелія, що утруднило сприйняття, але в той же час наблизило читача до реалій того часу, управдоподібнило й без того правдиву історію.

Варто віддати належне цікавому рішенню автора – відобразити події першої половини ХХ століття через життя простої сільської дівчини Корнелії, яка колись впала в око відомому активісту, громадському діячу, поету-молодомузівцю й учителю Петру Карманському. В силу того, що вона не відома й не має ніяких особливих досягнень (краса не береться до уваги), інформацію про героїню було знайти значно важче, ніж про відомих широкому загалу особистостей, але Надія Мориквас прийняла цей виклик. Навіть у часі читання роману-есею відчувається, що чим більше автор дізнавалася про Корнелію, тим більше вона нею захоплювалася, любила її. А якщо сам щось любиш, то й інших на багато легше переконати, що предмет любові вартий уваги.

«Корнелія» варта уваги – задля розваги, задля цікавих думок, задля власного розвитку.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

17.09.2020|23:15
Гран-прі премії BookForum Best Book Award 2020 отримала «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута»
17.09.2020|21:23
III Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» відбудеться у жовтні
17.09.2020|21:18
Оголошено літературний конкурс #Рак_боятись_не_можна
15.09.2020|00:57
"Вова купує квиток до Ростова". Гурт Жадан і Собаки презентував новий трек
14.09.2020|20:25
Олег Сенцов презентує у Києві щоденник голодування та збірку малої тюремної прози
12.09.2020|08:27
Ахтем Сеітаблаєв став лауреатом Премії імені Василя Стуса 2020 року
11.09.2020|09:55
Відомі лауреати ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
09.09.2020|23:34
3 дні, 32 події, 30 митців із 5 країн: фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ відбувся в оновленому форматі
09.09.2020|23:09
Ще два українські видавництва отримали фінансування від «Креативної Європи»
08.09.2020|22:18
Бібліотека для дітей: секрети новотворчості в умовах пандемії


Партнери