Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Напівдобрий, напівлихий світ
Саллі Ґрін. Напівлихий. Переклад з англійської Віктора Морозова. – Львів, «Видавництво Старого Лева», 2014 р., - 396 с
«Нема нічого доброго чи злого, це все існує тільки у думках», - саме такі слова Шекспіра взяла за епіграф до свого дебютного роману «Напівлихий» Саллі Грін. І справді, у нашому житті все настільки відносно: сьогодні ти добрий, завтра – злий. Межі є лише у нашій свідомості.
Система змушує нас підкорятися і бути лояльними. Система тисне і вичавлює. Але завжди з неї можна вийти. Лише один відчайдушний крок – і межі розхитуються. Головний герой роману Натан змалечку приречений на життя у системі. Його батько – Чорний чаклун, мати – Біла відьма, а він – Напівкодовий (напівбілий, напівчорний). Спантеличене батьками ще до народження життя. Для такої дитини будь-яке середовище – чуже. У хлопчику тече чорна кров батька-вбивці і біла кров матері. Натан змушений прилаштовуватися до системи-клітки, переживати фізичні знущання, щоденно виборювати своє право на життя, робити несміливі кроки, йти напролом, помилятися, виховувати в собі волю до життя і щоденно подумки помирати від невизначеності.
Біле і чорне – умовне. У романі «Напівлихий» Білі чаклуни вбивають, завдають фізичного болю, знищуються і принижують. То в чому тоді різниця? Хіба чорні чаклуни, які виявляють сердечність, гірші за білих, які виявляють жорстокість? Натан шукає своє місце у цьому чорно-білому світі. Як і будь-який відьмоліток він хоче отримати на сімнадцятиріччя Три Дари, любити і не зважати на умовності. Але отримує лише – біль, розчарування і нерозуміння.
Саллі Грін вдалося вималювати життя героя від народження до сімнадцятиріччя, не жалкуючи темних барв. Несприйняття іншими, постійні знущання, відчуття приреченості та безнадійності розвіюються, якщо вчасно навчитися бачити у чорному біле. Натан живе справжнім хлопчачим життям – влаштовує бійки, знаходить друзів, закохується. Перешкоди лише загартовують, укріплюють дух, приємності ж - як єлей на душу.
Любовні переживання вплетені у загальну канву дуже органічно. Невинність і сором’язливість плавно перетікає у невимушеність і хтивість. Натан – не ідеалізований персонаж, який їсть манну кашу, читає книги і слухає бабусю. Він – справжній. Його дії часом нелогічні, думки – максималістичні, дружба і кохання – щирі. Натан може не зважати на тілесний біль, лаятися і не вміти читати, а може – малювати чи червоніти від сорому. Саме ця справжність і приваблює читачів. Він – такий же, як і всі підлітки.
Тремтіння тілесне разом з тремтінням душевним посилюється з кожною перегорнутою сторінкою, наповнює гнітючістю і мороком, світлими хвилюваннями і вірою. І ти розумієш основний меседж роману – бути собою за будь-яких умов. Насправді, всі ми живемо у клітці. Ми навмисно себе в неї запроторюємо, щоб уникнути зайвих переживань. Часом, продиктовані кимось зверху умови не дають нам вибратися з неї. Але необхідно знайти в собі силу та мужність, щоб вийти з системи. І насамперед - перестати створювати межі у своїй голові.
Напівбілий чи напівчорний – вирішить Натан, напівдобрий чи напівлихий – вирішуйте самі!
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»